Для чого уряд Фінляндії просто так виплачує громадянам по 560 євро щомісяця?

У Фінляндії проходить масштабний соціальний експеримент: уряд країни досліджує питання, як будуть поводитися люди, якщо їм виплачувати базовий соціальний дохід.

Рандомним способом було обрано 2000 жителів по всій країні. Кожен із них отримує щомісяця виплату в розмірі 560 євро. Для цього їм не потрібно нічого робити – ні працювати, ні кудись ходити. Це гарантована сума, яку вони отримують незалежно від життєвих обставин щомісяця. Про суть експерименту розповів виданню Meduza ідеолог проекту безумовного базового доходу Оллі Кангас.

Експеримент почався навесні і триває вже півроку. Головним ініціатором проекту виступив уряд Фінляндії. Мета проекту – спостерігати за поведінкою людей, які мають базовий дохід і не змушені при виборі роботи орієнтуватися виключно на розмір зарплати. Чи змусить це їх частіше робити вибір на користь улюбленого заняття, чи сприятиме розвитку «лінощів» і навпаки відіб’є стимул ходити на будь-яку роботу?

Не слід плутати ці виплати з допомогою по безробіттю, зазначає Кангас. Допомога, яка, звісно, менша за розміром, виплачується тільки тоді, коли людина не має роботи – і після появи роботи скасовується. Тоді як у випадку даного експерименту людина продовжує отримувати дохід незалежно від того, працює вона чи ні.

Головним мінусом Кангас називає термін реалізації проекту – 2 роки. Це занадто малий час, вважає він. До того ж, учасники експерименту знають, що він триває всього 2 роки, і за цей час навряд чи сильно змінять свої життєві звички.

Уряд загалом виділив на проект 20 млн євро, тому організатори експерименту були обмежені або в часі, або в розмірі виплат, пояснює Кангас. Щоб зафіксувати психологічні зміни, найкраще було б проводити експеримент 4 роки, вважає він.

Перші конкретні результати можна буде побачити після здачі податкових декларацій за 2017 рік.

«Поки що ми можемо говорити тільки про перші враження самих учасників – вони висловлювали їх в ЗМІ», – каже організатор, додаючи, що ЗМІ додають негативного аспекту в ситуацію, висвітлюючи учасників експерименту як «зірок», чим змушують відчувати себе «обраними».

«Також ми зацікавлені в психологічних ефектах. Ми знаємо, що безробітні змушені боротися за дохід, вони не впевнені, чи буде у них щось завтра чи післязавтра. Якщо ми пообіцяємо такій людині, що у неї будуть гроші, незалежно від того, що він/вона робить, чи призведе це до зниження економічного стресу?» – зазначає Кангас.

У фінському суспільстві ідею підтримують на загальному рівні.

«Але якщо питання поставити так: «Що якщо ми будемо вам платити по 600 євро на місяць, але ставку податку на прибуток (отриманий крім базової платні) піднімемо до 40%?», – то рівень підтримки цієї ідеї падає до 45%», – звертає увагу Кангас.

Між тим Bloomberg дослідив, що країни, які вкладають мало коштів в освіту, стикаються з нестачею спеціалістів – і як наслідок – сповільненням економіки.