Чого не вистачає постанові Кабміну про працевлаштування іноземців

Кабінет міністрів прийняв постанову про затвердження форм заяв для отримання роботодавцем дозволів на працевлаштування іноземців та осіб без громадянства. Цим актом закріплюється стандартна форма заяв, які заповнюють роботодавці при зверненні до територіальних органів у сфері зайнятості для отримання дозволів на роботу для іноземців.

Норми процедурного характеру у новій постанові не передбачені, отже всі питання видачі дозволів на роботу для іноземців тепер вичерпно визначені Законом України «Про зайнятість населення» (далі – «закон»). Хоча юристи зауважують, що низка форм, яких вони очікували від акту, постановою не передбачено.

«На сьогоднішній день повністю відсутнє правове регулювання дії закону по відношенню до дозволів на роботу, виданих до набрання ним чинності. А саме цього юристи і чекали від постанови. Також законом не визначаються процедура та порядок отримання центрами зайнятості інформації від підприємств про завершення формування статутного капіталу (у випадках, коли оформляється дозвіл на застосування праці для засновника)», – коментує юрист фірми EXPATPRO Тетяна Ященко.

За її словами, це буде негативно позначатися на результативності роботи органів: не зрозуміло в якій формі, у якого органу таке підтвердження можна і потрібно запитувати. Більш того, в силу чітко визначеного терміну для розгляду пакета документів для оформлення дозволу на роботу, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.1 42-6 закону (7 робочих днів), реалізація такого положення взагалі здається практично нездійсненною: строки направлення відповідних запитів, підготовка відповіді, її відправлення і отримання можуть зайняти великий проміжок часу, а в переліку підстав для припинення розгляду пакета документів (ч. 3 ст. 42-8 закону) такі випадки не передбачені. На практиці ж разом із заявою роботодавці подають довідки, гарантійні листи, які підтверджують відповідність вимогам законодавства.

Юрист також зазначає, що закон и постанова не передбачають положення про відповідальність центрів зайнятості в разі будь-яких затримок. Такі норми особливо критичні при необхідності продовження дозволів на застосування праці іноземців та надалі документів для тимчасового проживання в Україні – через недотримання термінів розгляду, повідомлення роботодавця і видачі дозволу на застосування праці іноземців, часто пропускається встановлений термін подачі документів для продовження видів на проживання в міграційних службах.

«Таким чином, швидше за все нам слід очікувати прийняття від КМУ як мінімум ще однієї постанови, якою буде визначено вже не тільки зразки заяв, а також і порядок роботи системи органів у сфері зайнятості», – стверджує Тетяна Ященко.

Нагадуємо, що до цього доводилося застосовувати форми, рекомендовані центрами зайнятості з урахуванням діючих положень Закону України «Про зайнятість населення», проте не затверджені офіційно. Також вказаним нормативним актом скасовується дія Постанови КМУ «Питання видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців в Україні» №437 від 27.05.2013, яким раніше комплексно регулювалася процедура видачі дозволів на роботу.