Українське Міноборони тоне в корупції та тягне за собою українську армію – The New York Times
«Швидкі» для військових, закуплені у друга Порошенка, ламаються, але міністерство продовжує купувати нові партії
Минулого місяця українське Міноборони оголосило, що закупило і доставило 100 нових військових машин швидкої допомоги. Однак не згадується, що частина з цих машин уже зламалися, що ці «швидкі» були продані військовим за контрактом з компанією «Богдан-Моторс», яка належить високопоставленому чиновнику Олегу Гладковському, відповідальному за закупівлі для ЗСУ. Або що Гладковський – старий друг і давній діловий партнер президента Петра Порошенка, пише The New York Times.
Витрати України на оборону зросли після початку війни на сході з 2,5% ВВП у 2013 році до більш ніж 5% ВВП у цьому році – до $6 млрд.
Коли такі великі кошти проходять через руки українських чиновників і бізнесменів – а часто це одні й ті самі люди – неминуче виникають умови для корупції.
«Який сенс для України боротися за своє тіло на Донбасі, якщо вона втрачає свою душу через корупцію», – зазначив держсекретар США Рекс Тіллерсон минулого року на зустрічі з президентом Порошенком.
Україна добилася зрушень у боротьбі з корупцією в газовій сфері, скоротивши залежність від російського «Газпрому». Однак в оборонній галузі, в якій більшість операцій становлять державну таємницю, корупція процвітає. Більшість схем перекочували сюди з енергетичного сектора, стверджує Олена Тенгуб, директор Незалежного комітету із захисту від корупції (дослідницька група, що фінансується західними спонсорами).
фото Офіційний сайт президента України
Олег Гладковський визнав, що відкритого публічного тендеру на купівлю «швидких» не було. Це щоб не допустити втручання Росії шляхом подачі заявок через фейкові компанії, що не раз повторювалося при проведенні конкурсних торгів, стверджує Гладковський.
Однак він заперечує, що якось впливав на рішення закупити машини у своєї компанії. І справді – жодних доказів ніхто не знайде, каже Віктор Чумак, заступник голови антикорупційного комітету Верховної Ради: «Злиття політики і бізнесу – наша найбільша проблема», – стверджує він.
Емблемою тісного переплетення бізнесу та політики є три шикарних вілли на Південному узбережжі Іспанії, які належать Олегу Гладковському, Петру Порошенку та ще одному його діловому партнеру Ігорю Кононенку. Жодна з них не вказана у їхніх податкових деклараціях, пише the New York Times.
Конфлікти інтересів такі поширені, що «ви вже навіть не шоковані, – коментує Айварас Абромавічус, екс-міністр торгівлі України у 2014–2016 роках. – Вони всюди. Це сумно, пригнічує і розчаровує».
фото Офіційний сайт президента України
Таке розчарування вже дорого обійшлося Україні. МВФ і Євросоюз, спостерігаючи, як в Україні затягується створення давно обіцяного незалежного антикорупційного суду, затримують виплату допомоги Україні на суму понад $5 млрд.
«Україна десятиліттями була повністю занурена в корупцію, – зазначає Артем Ситник, директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). – Ці схеми тепер відновлюються і знову працюють. Деякі люди просто не хочуть позбуватися від них».
НАБУ зібрало докази про 107 випадків корупції проти раніше недоторканних посадців, але тільки один з них закінчився вироком суду (йдеться про справу заступника Міноборони Ігоря Павловського). Решта застрягли в млявій корумпованій судовій системі.
У цій системі набирає обертів концерн «Укроборонпром», який складається зі 130 оборонних підприємств і нараховує близько 80 000 осіб персоналу. Дмитро Максимов, колишній співробітник контрольного відділу «Укроборонпрому», розповів, що концерн процвітає саме на тендерних закупівлях.
Він розповів про те, як гвинтик, куплений «Укроборонпромом» для авіаремонтного заводу у Львові, злетів з $50 доларів на початку 2014 року до майже $4000 доларів через рік – після того як «Укроборонпром» таємничим чином перевів свій бізнес на зовнішнього постачальника.
За словами Максимова, він підняв тему завищених цін при розмові з начальством, але йому сказали не втручатися в це питання, а потім звільнили.
Денис Гурак, заступник директора концерну, зазначає, що проблема корупції тут справді є. Навіть більше – сам «Укроборонпром» направив у прокуратуру 200 повідомлень про корупцію у своїх рядах, але тільки по двох випадках були судові розгляди.
Чому ж військові машини швидкої допомоги, продані автокомпанією Гладковського, які продовжують ламатися, купують у першу чергу?
Минулого року у звіті незалежного оборонного комітету по боротьбі з корупцією повідомлялося, що кожна машина від «Богдану» коштувала Міноборони $32 000. Це набагато більше, ніж вартість «швидких», вироблених у Китаї. До того ж ці машини можуть перевозити лише 480 кг – надто мало для транспортного засобу, який буде перевозити водія, озброєних охоронців і медперсонал.
Валентина Варава, волонтерка, яка возить запаси військам на сході, каже, що ці «швидкі» призначені для міських доріг, але «у військовій зоні немає доріг».
Вона сказала, що 19 з 50 «швидких» уже зламалися. А Міністерство оборони, додала вона, нещодавно вирішило купити ще 100 «швидких» у автокомпанії Гладковського.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
