mind
Український бізнес немає культури страхування валютних ризиків – експерти
Спецпроект
Трансформації бізнесу

Український бізнес немає культури страхування валютних ризиків – експерти

Інструменти хеджування найчастіше використовуються для валютних спекуляцій

Український бізнес немає культури страхування валютних ризиків – експерти
Фото: pixabay.com

В українських компаніях немає культури страхування валютних ризиків, а інструменти хеджування найчастіше використовуються для валютних спекуляцій.

Такої думки дійшли учасники круглого столу «Яких валютних нововведень варто очікувати українцям з 7 лютого?», організованого FinClub.

«Я продаю хеджувальні інструменти більш 10 років, і мені сумно спостерігати, що рефлексія клієнтів знаходиться в тому ж стані, що і 10 років тому: для них форварди – це інструмент для валютних спекуляцій», – зазначила директор блоку «Ринки капіталу» Альфа-Банку Тетяна Попович. Вона пояснила, що в іноземних компаніях прописані стандарти – які ризики і в якому обсязі повинні бути застраховані. «Але така штука повністю відсутня в українських клієнтів, тому у банків є певне освітнє навантаження», – уточнила Попович.

У той же час, директор департаменту казначейства і фінансових установ ОТП Банку Антон Коваленко підтвердив, що в Україні не тільки немає культури хеджування, але немає необхідних знань і кваліфікації. «Фінансові менеджери бояться брати на себе відповідальність: вони діють згідно з політикою хеджування. Якщо ти вгадав тренд і отримав прибуток, ти молодець, а якщо не вгадав, то іноді все може закінчитися звільненням. (...) Беспоставочний форвард на даному етапі більше буде цікавий компаніям, які знають, що це таке», – сказав Коваленко. Він зазначив, що зараз активно хеджують свої ризики імпортери, які працюють в роздрібному сегменті. «Вони закладають вартість хеджу в вартість продукції і це дозволяє їм фіксувати ціну на певний період часу. Експортери найчастіше поводяться як валютні спекулянти і заробляють додаткові 18% річних до кеш-флоу. Це питання внутрішньої культури», – пояснив Коваленко.

Але незважаючи на те, що нові інструменти будуть доступні вже з 7 лютого 2019, коли буде запроваджено більшість нових інструментів валютного регулювання, банки не поспішають пропонувати їх клієнтам. «7 лютого вибуху не відбудеться. Потрібно провести оцінку інструментів, оцінити їх вплив на нормативи. Наприклад, в рамках нового валютного законодавства банки зможуть купувати єврооблігації інвестиційного рейтингу. Але вже завтра ми їх не купимо: у нас просто з'явиться ще одна можливість», – навела приклад Попович.

Більш того, самі банки поки не до кінця розуміють, як вони будуть працювати з інструментами хеджування. «Інструмент з'явився, але, наскільки ми розуміємо поточне законодавство, він впливає на валютну позицію банку, тому обсяги обмежені», – каже голова правління Альтбанка Ігор Волох. Більш того, він зазначив, що згідно з попереднім аналізом, 95% клієнтів готуються до девальвації гривні і лише 5% клієнтів вважають, що гривня може зміцнитися. «При такому погляді на курсову політику є чіткий перекіс у вартості інструменту», – зазначив Волох.

Нагадаємо: за інформацією Нацбанку, нове валютне регулювання передбачає понад 20 послаблень на валютному ринку, які будуть введені з 7 лютого 2019 року і полегшать ведення бізнесу та поліпшать інвестиційну привабливість України.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті