Банківський сектор працює на пригнічення розвитку української економіки – неурядові аналітики
Пріоритетне кредитування торгівлі та споживання лише стимулює зростання імпорту
Банківська система за підсумками 2018 року попри наявність окремих ознак покращення ситуації у грошовій сфері (зменшення інфляції, прибутковість банків), ще більше віддалилася від потреб вітчизняних виробників та української економіки в цілому, що стало логічним наслідком надмірно жорсткості монетарної політики Національного банку України (НБУ). Про це йдеться у дослідженні експертно-аналітичного центру Оптіма.
«Маючи безризикову та високоприбуткову альтернативу у вигляді депозитних сертифікатів НБУ та ОВДП, банки або не кредитують бізнес, або кредитують пов’язані структури, підприємства зі швидким обігом капіталу (зокрема торгівлю), а також надають споживчі кредити домогосподарствам за надвисокими ставками», – зазначається у звіті про дослідження, текст якого розміщено на веб-сайті Центру.
За підсумками дослідження з’ясувалося, що реальний рівень облікової ставки на кінець 2018 року становив 11%: номінальну облікову ставку дефльовано (шляхом ділення) на прогноз НБУ щодо інфляції на 2019 рік (106,3%).
При цьому, на думку аналітиків Оптими, високі процентні ставки не здатні запобігти зростанню цін, а пригнічення виробництва через нестачу кредитних ресурсів, навпаки, має проінфляційний характер.
«П’ять років поспіль темпи приросту грошових агрегатів були нижчими, ніж рівень споживчої інфляції. Тобто, у реальному вимірі відбулось істотне скорочення кількості грошей в економіці… Грошова сфера не створює жодного стимулюючого впливу на розвиток економіки, більше того, жорсткі монетарні умови (не запобігаючи інфляції) пригнічують економічну активність», – зазначається у звіті.
Згідно обрахункам Центру, приведення обсягу грошової маси до рівня цін на початок 2014 року демонструє, що за номінального зростання за п’ять років на 40,6% її реальний обсяг скоротився на 44,0%, зокрема за 2018 рік – на 3,7%. Подібні зміни мали місце також в обсягах готівки і грошової бази: реальний обсяг готівки за п’ять років скоротився на 39,1%, грошової бази – на 43,5%.
В звіті також вказується, що станом на початок 2019 року близько половини гривневих кредитів бізнесу припадало на оптову та роздрібну торгівлю, тоді як частка кредитів підприємствам аграрного сектору і промисловості разом становила лише 26%.
«Банківська система, з одного боку, кредитує у нацвалюті переважно підприємства торгівлі, які значною мірою орієнтовані на продаж імпортованих товарів, а з іншого – надає споживчі кредити домогосподарствам, фактично, на придбання цього імпорту. Зазначені процеси призводять до збільшення дефіциту зовнішньої торгівлі, створюють додатковий девальваційний, а отже й інфляційний тиск. Це, у свою чергу, блокує можливість зниження процентних ставок і віддаляє у часі відновлення повноцінного кредитування реального сектору», – вважають у Центрі.
Крім того, згідно звіту, з урахуванням того, що понад половину кредитного портфеля банків становлять непрацюючі кредити, ситуацію з кредитуванням банківською системою економіки слід трактувати як критично незадовільну.
Залишки за кредитами нефінансовим корпораціям у гривні за видами економічної діяльності на початок 2019року, млрд. грн., % до загального обсягу.
Обрахунки – Оптима
Нагадаємо: раніше монетарний комітет НБУ висловився за збереження облікової ставки на рівні 18%. Так, лише 1 із 9 членів Комітету висловився за зниження облікової ставки до 17,5%.
Як писав Mind, за даними регулятора в січні 2019 року споживча інфляція сповільнилася до 9,2% з 9,8% – показника в січні роком раніше, а в порівнянні з груднем минулого року ціни зросли на 1%, згідно з даними Державної служби статистики.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
