5 тез Катерини Рожкової з інтерв'ю НВ бізнес

Перша заступниця голови правління НБУ Катерина Рожкова в інтерв'ю для НВ розповідала про «спліт», банківський ринок та зміни. Mind пропонує 5 основних тез Розжкової.

Про «чистку» небанківського ринку.

Існує розхожа страшилка, нібито Національний банк, який вивів 100 банків з ринку, після «спліту»(2543-VIII)проведе таку ж чистку небанківського ринку. Але це не відповідає дійсності. У нас точно немає мети когось «чистити», більш того, ми будемо спрощувати, а не посилювати нагляд.

Страхові компанії в основному бояться збільшення вимог до капіталу. Але за словами 60% представників страхового ринку, компанії вже збільшили капітал відповідно до вимог, які ми планували вводити тільки через рік після прийняття законопроекту, тобто не раніше 2020 року. Ще 30% компаній вже ведуть зі своїми акціонерами переговори про докапіталізацію. Тому що, в першу чергу, такого збільшення капіталу вимагає бізнес, а не регулятори. І тільки 10% компаній поки не готові до докапіталізації. І не факт, що не будуть готові через пару років. Не схоже на масову зачистку ринку, правда?

Про зміни після прийняття закону про «спліт»

У перший рік взагалі нічого в законодавчому та нормативному полі відбуватися не буде. Закон про «спліт» передбачає 12 місяців перехідного періоду, протягом якого ми забираємо на себе функції нагляду, отримаємо від Нацкомфінпослуг звітність, архіви, документацію, проводимо конкурси та набираємо персонал, готуємо секторальні «білі книги» ... Далі з кожним із сегментів небанківського ринку ми обговоримо і підготуємо зміни до законодавства або регулювання, якщо вони знадобляться, і дамо адаптаційний термін.

Є компанії, які надають фінпослуги за рахунок власних або кредитних коштів. Це ломбарди, деякі фінансові компанії, лізингові компанії, факторинг. Їм ми хочемо спростити регулювання. Більш того, потрібно дати їм можливість змінюватися, розширюватися. Ломбардам, наприклад, потрібно дати можливість отримувати додаткові ліцензії на інші послуги. У нас вважається, що ломбарди – це винятковий вид послуг і вони не можуть мати ліцензію, наприклад, на обмін валют. Але чому? Адже в цих операціях немає ніякого ризику. Там, де немає ризику – ми максимально хочемо спростити і отримання ліцензії.

Про ризики банківської системи

Зараз 77 банків, один з яких – Вернум Банк – в процедурі самоліквідації. Буде 76. Зараз ми бачимо, що у великих банків немає великих загроз. Що стосується невеликих банків, то частина з них не має уявлення як розвиватися далі.

Перший ризик у нас в банківській системі – це дуже короткі ресурси. Депозити з залишковим терміном погашення до 1 місяця складають більше 60% від загального обсягу. Зрозуміло, що потрібно подовжуватися, для цього потрібно зміцнювати довіру до банків. Другий ризик – високий рівень доларизації кредитних і депозитних портфелів банків. Третій ризик – високий рівень проблемних боргів, особливо, в державних банках, в яких цей показник становить 68% з урахуванням ПриватБанку. Четверте, висока концентрація держави як власника на банківському ринку – близько 55% в чистих активах. П'ятий – недостатнє розуміння власників і менеджменту невеликих банків подальшого їх розвитку.

Про приватизацію держбанків

Краще за все, коли банками володіють міжнародні фінансові групи, тому що вони приносять високі стандарти управління. Якщо говорити про великі банки, IFC вже оголосив про входження в Укргазбанк. Мінфін, банк та IFC довго йшли до цього, виконавши велику роботу і структурувавши баланс. Давайте тримати кулаки, щоб угода відбулася. Також знаю, що Європейський банк реконструкції і розвитку цікавився нашими державними банками.

Очікуємо, що до 2020 року по Укргазбанку буде закрита угода. Також в стратегію розвитку держбанків закладена часткова приватизація Ощадбанку до 2020 року. І з 2022 запланована приватизація ПриватБанку, оскільки по ньому потрібно пройти всі судові ризики.

Про судові процеси з колишніми власниками ПриватБанку

Для судів це дуже складний кейс – в Україні немає досвіду розгляду таких справ ... Також потрібно враховувати велику кількість справ по ПриватБанку. В цілому, є судові рішення, як на нашу користь, так і не на нашу.

Наприклад, Національний банк судиться в Україні з майновими поручителями за непогашеним рефінансуванням ПриватБанку, яке пов'язане з екс-власником. Так ось, ми виграли вже 22 справи на загальну суму 1,2 млрд грн. За 17 рішеннями вже розпочато процедуру стягнення заставного майна. За іншими справах потрібно пройти всі судові інстанції. Що стосується, тих судових процесів, які веде сам Приват, за межами України, я сподіваюся на велику об'єктивність