У 30 містах Росії пройшли мітинги проти будівництва заводу на березі озера Байкал
Китайські інвестори бачать у «священному морі» море власної вигоди
У понад 30 містах Росії цієї неділі пройшли акції на захист Байкалу, найбільшого в світі природного резервуару прісної води. Мітингувальники вимагають не допустити будівництва на берегах озера заводу з експорту питної води. Ініціатором будівництва виступив китайський інвестор, пише RFI.
Піднімалися й інші питання, пов'язані з промисловим освоєнням Байкалу і навколишньої території: турбази та готелі без каналізації, вирубки лісів, слив стоків в акваторію найбільшого природного резервуара прісної води.
Будівництво заводу в прибайкальському селищі Култук у січні 2019 року почала компанія «Аквасіб», яка на 99% належить китайському інвестору. Бутильовану воду планувалося постачати в Китай, Південну Корею і Монголію. Проти заводу виступили місцеві жителі. Вони впевнені, що виробництво завдасть невиправної шкоди екосистемі Байкалу. Екологи відзначають, що будівництво зачіпає і Таловські болота – унікальне місце на півдні Байкалу, де існують умови для проживання мігруючих птахів.
«А що ще гірше – цей завод тільки перший з цілої серії таких же заводів. Вся серія своїми водоводами перетне і розріже болота на окремі шматки. Все це однозначно призведе до зникнення болота. Ситуація і тим важка, що раніше велика площа боліт була засипана під нові залізничні колії», – пояснює іркутський орнітолог Віталій Рябцев.
Особливу увагу до Байкалу вдалося привернути російському стилісту Сергію Звєрєву, який народився в селищі Култук, де нині будується завод. 4 березня він вийшов на Красну площу з одиночним пікетом проти заводу, за що його оштрафували за адмінстаттею 20.2 ч.5 про порушення порядку проведення публічної акції.
Факти порушення законодавства при будівництві заводу в Култук пізніше підтвердила Байкальська природоохоронна прокуратура. В середині березня відомство через суд домоглося припинення будівництва – «до усунення виявлених в ході перевірок порушень».
Нагадаємо, протести екологів викликала ініціатива Польщі прорити 2-кілометровий канал крізь Віслинську косу до Балтійського моря.
Тим часом Mind розповідає про те, як європейські країни конкурують між собою в перегонах, хто швидше розвине зелену енергетику.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
