Доходи державного бюджету за п’ять місяців 2019 року зросли на 15,4%
Наразі цей показник становить 426,7 млрд грн, що складає 98,6% від розпису

За п'ять місяців цього року, державний бюджет виконано з профіцитом 8,6 млрд грн при затвердженому річному показнику дефіциту в сумі 90,0 млрд грн. Про це повідомляє прес-служба Міністерства фінансів.
Доходи державного бюджету за п’ять місяців 2019 року зросли на 15,4% рік до року – до 426,7 млрд грн. Вони становили 98,6% від розпису.
Доходи загального фонду державного бюджету були виконані на 97,4% від розпису із врахуванням надходження прибутку Національного банку України в сумі 17,3 млрд грн у травні. Серед факторів недовиконання доходів Мінфін назвав – сальдо доходів від ПДВ із вироблених в Україні товарів було виконано на 78,2% від розпису через збільшення відшкодування ПДВ (зокрема, у травні на 15,5% р/р, а загалом за п’ять місяців відшкодування ПДВ зросло на 28,0% р/р); міцніший за врахований в бюджеті курс гривні, нижчі за прогнозовані обсяги імпорту (зокрема, газу) та запроваджені пільги зі сплати ПДВ із ввезення сонячних батарей негативно позначилися на виконанні розпису надходжень від ПДВ із ввезених в Україну товарів, які становили 88,9% від розпису; зниження виробництва тютюну та тютюнових виробів у січні–квітні, а також наповнення оптовими компаніями внутрішнього ринку цих товарів за рахунок значних запасів готової продукції на складах, акциз із яких сплачено в попередніх роках, надходження від акцизу становили лише 73,1% від розписку; нижчі надходження від державних підприємств у формі трансферту частини чистого прибутку (на 14,4% р/р) пов’язано зі запровадженням диференційованого підходу до визначення відповідно частки залежно від профілю підприємства.
Разом із тим доходи загального фонду державного бюджету за цей період зросли на 11,6% рік до року – до 376,7 млрд грн завдяки кільком обставинам. По-перше, за п’ять місяців НБУ перерахував до державного бюджету 64,9 млрд грн (що на 17,3 млрд більше, ніж передбачено в законі про Державний бюджет на 2019 рік). По-друге, доходи від ПФДО зросли на 21,9% р/р внаслідок підвищення середньої заробітної плати. Також були вищими за минулорічні доходи від рентних платежів за користування надрами (на 46,0% р/р) через ефект статистичної бази, а збільшення імпорту сприяло вищим надходженням від ПДВ із ввезених в Україну товарів (на 5,4% р/р).
Водночас доходи від податку на прибуток підприємств залишилися близькими до минулорічного рівня, проте це обумовлено одноразовим нарахуванням та сплатою податку у 2018 році за рішенням Стокгольмського суду, а також зниженням прибутків окремих металургійних підприємств в першому кварталі, зокрема через зниження світових цін на базові метали (без врахування залізної руди) на 9,4% р/р.
Надходження від приватизації становили за цей період лише 216,8 млн грн (1,3% від планового річного показника).
Державні запозичення за січень–травень 2019 року склали 182,2 млрд грн. Всього від розміщення ОВДП на фінансування Державного бюджету залучено 155,5 млрд грн, зокрема в гривні – 103,2 млрд грн. При цьому платежі з погашення державного боргу склали близько 176,2 млрд грн. Видатки з обслуговування державного боргу за цей період склали близько 55,0 млрд грн.
Станом на 3 червня сума коштів на Єдиному казначейському рахунку становила 29,5 млрд грн, а також додатково на валютних рахунках ДКСУ в гривневому еквіваленті 49,7 млрд грн, чого цілком достатньо для обслуговування та виплат державного боргу.
За результатами моніторингу виконання бюджету Міністерство фінансів вживає заходи щодо підвищення ефективності адміністрування податків у 2019 році. Аналіз виконання бюджетних показників, зокрема чутливості доходів до відмінного обмінного курсу, ніж закладено в бюджетних припущеннях, дозволив надати пропозиції до макроекономічного прогнозу Уряду. Так, потенційні наслідки обмінного курсу від закладеного в бюджетних припущеннях було враховано в розрахунку доходів у Бюджетній декларації на 2020–2022 роки, поданій Міністерством фінансів до Кабінету міністрів у травні.
Нагадаємо: Міністерство фінансів та Національний банк, Національна комісія цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб домовилися про підготовку та впровадження Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].