«По-новому»: які закони зазнали змін у травні

Верховна Рада зареєструвала проект закону про особливу процедуру усунення президента України з поста (імпічмент) №10340. Ініціатором законопроекту став президент Володимир Зеленський. Окрім того, низка законів за минулий місяць також зазнала змін, повідомляє пресс-служба GOLAW.

Проект закону про імпічмент передбачає, що:

• процедура імпічменту ініціюватиметься більшістю народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради;
• з метою розслідування утворюватиметься спеціальна тимчасова слідча комісія, до складу якої входитимуть народні депутати, спеціальний прокурор і спеціальні слідчі;
• спеціальна тимчасова слідча комісія готуватиме висновки і пропозиції щодо вчинення президентом державної зради або іншого злочину, які розглядатимуться на відкритому пленарному засіданні ВР;
• після прийняття Верховною Радою рішення про звинувачення президента ВР звертатиметься до Конституційного суду(для отримання висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення президента України з поста в порядку імпічменту) та Верховного суду (для одержання висновку про те, що діяння, в яких звинувачується президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину);
• якщо висновки Конституційного суду та Верховного суду засвідчать дотримання вимог Конституції та законів України, то депутати (не менше 3/4 голосів) можуть прийняти рішення про усунення президента з поста в порядку імпічменту.

Також, зазнало змін положення про ліцензування банків. Постановою правління Національного банку України (НБУ) 27.05.2019 № 72 затверджено зміни до Положення про ліцензування банків.

Виключені норми щодо генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій.

Встановлено, що розрахунок розміру власних коштів фізичної особи здійснюється на підставі даних, зазначених в інформації про майновий стан, шляхом зменшення загальної вартості майна (активів) фізичної особи на загальну суму її майнових зобов’язань. Також, внесено уточнення до переліку інформації, яку щорічно повинні подавати власники істотної участі.

Рішенням Конституційного суду виконавці повинні виконувати рішення за відсутності сплати авансового внеску.

Конституційного суд виніс рішення від 15.05.2019 у справі № 3-368/2018(5259/18), що визнало неконституційними положення ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», якими було встановлено, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску.

Проте залишились чинними норми ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», якими встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо він не надав підтвердження сплати авансового внеску.

З метою вирішення  питання  стосовно неузгодження правових норм між собою листом Міністерства юстиції від 17.05.2019 № 709/20.4.2/32-19 роз’яснено порядок виконання вказаного вище Рішення Конституційного Суду України.

Під час пред'явлення виконавчого документа до виконання у стягувачів відсутній обов'язок щодо сплати авансового внеску та додання відповідних квитанцій до заяв про примусове виконання рішення. Вказаний лист спрямований на унеможливлення ситуацій щодо безпідставного повернення стягувачу виконавчого документу за відсутності сплати авансового внеску.

Окрім того, Мінекономрозвитку акредитувало перші дві організації колективного управління.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) в рамках реформування системи колективного управління для ефективного збирання та розподілу винагороди на користь митців визначило організації колективного управління, які здійснюватимуть збір винагороди у відповідних сферах колективного управління.

Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» отримала ексклюзивне право збирати винагороду (роялті) за звучання звукозаписів пісень у закладах індустрії гостинності – готелях, кафе, ресторанах та в інших закладах HoReCa – Hotel, Restaurant, Cafe/Catering («готель-ресторан-кафе»).

Громадська спілка «Український музичний альянс» отримала право на збір винагороди за сповіщення звукозаписів телерадіоорганізаціями, провайдерами програмної послуги, онлайн-мовниками та іншими особами, що здійснюють публічне віщання.

Зібрані цими організаціями колективного управління кошти в подальшому розподілятимуться між виконавцями, виробниками фонограм та відеограм.