Зростання економіки України є стриманим і непостійним – економіст Світового Банку
За словами економіста, наразі державні інвестиції обмежуються переважно дуже високими витратами споживання: виплатами відсотків по боргу і соціальними витратами
Нинішнє зростання економіки України є дуже стриманим, а його природа не є постійною. Про це розповіла в інтерв'ю «Дзеркалу тижня» економіст Представництва Світового банку в Україні Анастасія Головач.
«У 2016-2017 роках дуже великий внесок у ВВП був зроблений за рахунок хорошого врожаю, а це дуже непостійний і складно прогнозований фактор, оскільки щороку рекордних врожаїв може і не бути. Інші сектора, що вносять великий внесок в зростання нашого ВВП, – це сектори, орієнтовані на внутрішнє споживання, що теж не кращий з варіантів. Тому що внутрішнє споживання не підвищує експортний потенціал, не допомагає нам інтегруватися в глобальні ланцюжки доданої вартості, збільшити нашу конкурентоспроможність, підвищити продуктивність, тобто задіяти всі можливі механізми, що допомагають саме сталого розвитку», – сказала вона.
За її словами, наразі державні інвестиції обмежуються переважно дуже високими витратами споживання: виплатами відсотків по боргу і соціальними витратами.
«По суті кошти, які могли б інвестуватися, ми проїдаємо. Дозволити собі нарощувати дефіцит бюджету Україна не може, з огляду на високі виплати за державним боргом. Тому ми повинні докладати зусиль, щоб стабілізувати його на рівні 2-2,5% від ВВП», – додала Головач.
Більш того, на її думку, ми повинні знижувати боргове навантаження, а це можливо тільки за умови жорсткого контролю над дефіцитом бюджету. А значить, вільного простору для маневру у нас не так вже й багато. І для того, щоб воно з'явилося, треба більш помірковано ставитися до поточних витрат держави, пояснила економіст.
Заробітна плата в держсекторі як відсоток від ВВП зросла з 9,6 в 2016 році до 11 – в 2018-м (це з урахуванням зарплат в секторі вищої освіти). Якщо порівнювати з порівнянними європейськими країнами, то і 9,6% – це багато, а 11 – це дуже багато, зазначила вона.
«З одного боку, на ці витрати йдуть кошти, які могли б інвестуватися в інфраструктуру, а з іншого – вони формують попит в тих секторах, які не можуть забезпечити нам стійке економічне зростання і частково є факторами тиску на інфляцію», – додала економіст.
Нагадаємо: в червневому огляді «Глобальні економічні перспективи» Світовий банк (СБ) прогнозує зростання світової економіки за підсумками 2019 року на рівні 2,6%. У державах з ринком, що формується, і країнах, що розвиваються, темпи економічного зростання, за оцінкою СБ, 2019 року перебуватимуть на найнижчому рівні за чотири роки – 4%, а 2020 року зміцніють до 4,6%.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
