Президент Володимир Зеленський 25 липня 2019 року видав розпорядження на підписання Конвенції Організації Об’єднаних Націй (ООН) про міжнародні угоди щодо врегулювання спорів за результатами медіації (United Nations Convention on International Settlement Agreements Resulting from Mediation), яке відбудеться сьогодні 7 серпня 2019 року.

Сертифікований бізнес-медіатор, партнер агентства медіації DecisionLab Ольга Хмарук пояснила Mind за яких умов можна звернутися до медіації в рамках Сингапурської Конвенції.

Для звернення до виконання угоди за результатами медіації спір та угода мають відповідати  критеріям, встановленим у конвенції, зокрема:

• спір має бути міжнародним, тобто принаймні дві сторони угоди ведуть бізнес у різних державах, або сторони походять з держави іншої, ніж та, у якій виконана значна частина зобов’язань чи предмет угоди з якою тісно пов’язаний;
• спір має належати до сфери економічних відносин, тобто правила конвенції не застосовуються до угод за результатами медіації зі споживчих спорів, де однією зі сторін є фізична особа (споживач), а також сімейних, спадкових та спорів з трудового права;
• угода за результатами медіації має бути укладена в письмові формі, чому також відповідатиме комунікація в електронному вигляді, з якої можливо встановити зміст домовленостей сторін;
• медіатор має підтвердити застосування процедури медіації, зокрема шляхом підписання угоди, або видати відповідне письмове підтвердження. 

За словами юристки Integrites Анастасії Ільяшенко, спожівачі медіації вважали її головним недоліком відсутність «примусу», порівняно із судами чи арбітражами. Так, у коментарі Mind вона розповіла які головні проблеми медіації та як ці проблеми вирішує Конвенція. 

«Переваг звернення до медіації багато. Але її головним недоліком у порівнянні з судами чи арбітражами завжди була відсутність «примусу». Звісно, основним принципом медіації є добровільність. Проте, якщо інша сторона з якихось причин не захоче виконувати домовленості (із об’єктивних чи суб’єктивних причин), визнати таку угоду стає неможливо. Це зупиняло багатьох потенційних учасників медіації. Ситуація ускладнювалася ще й тоді, коли одна сторона знаходиться за кордоном», – вважає експертка.

За словами Ільяшенко, саме ці проблеми вирішує Конвенція. Вона забезпечить учасників медіаційного процесу певною гарантією, що якщо щось піде не так, у кожної зі сторін є додатковий інструмент.

«Як результат, однією з найбільших переваг буде можливість визнавати укладену в результаті медіації угоду в інших країнах. Адже, українські сторони тепер зможуть визнати та виконати медіаційні угоди, укладені із сторонами-резидентами в інших країнах-учасницях Конвенції. Для українського бізнесу це значний бонус», – відмітила юристка.

Також, Конвенція матиме вплив на зміни законодавства України. Про це Mind розповіла адвокатка в юридичній компанії «Довіритель», консультант з медіації Вікторія Поліщук.

«Один із наслідків для держави – це необхідність прийняття внутрішнього законодавства, яким має регулюватись медіація в державі. Відтак, ті держави, які не мають законодавства у сфері медіації, матимуть стимул його розробити і впровадити, якщо вони зацікавлені у вирішенні міжнародних спорів за допомогою медіації,» – підкреслила Поліщук.

На її думку, іншим наслідком для держав та безпосередньо для бізнесу буде увага до медіації. Якщо наразі країни та бізнес лише зазначають про готовність використовувати медіацію, то Сінгапурська конвенція зробить медіацію видимою для всіх сфер бізнесу. Сінгапурська конвенція про медіацію має підвищити рівень використання медіації в рамках міжнародних спорів. 

Детальніше про вплив Сингапурської конвенції на Україну читайте у матеріалі Mind «Врегулювання спорів: що отримає бізнес завдяки новим можливостям медіації».