Кабмін отримував поради СБУ щодо АЧС іще торік (документ)

Загальні збитки держави від африканської чуми свиней (АЧС) лише за останні роки склали понад 2,1 млрд грн. Однак офіційно ветеринарна служба реєструє лише поодинокі випадки АЧС, і переважно в приватному секторі. Між тим Україна опинилася на межі міжнародної блокади та знецінення землі. Про це повідомляє портал «Говоримо тільки правду». 

За інформацією Держпродспоживслужби, з 1 січня 2019 року зареєстровано близько 20 спалахів захворювання на АЧС, з яких на промислових підприємствах зафіксовано лише кілька випадків, до того ж найбільший із них – у господарстві з поголів’ям близько 300 тварин, а решта – серед диких свиней та в приватному секторі.

Однак, оскільки дієвих механізмів компенсації збитків немає, а для посадовців, які допустили поширення АЧС на господарстві, передбачена кримінальна відповідальність, про справжній стан справ публічно не повідомляють. Бізнес, аби мінімізувати збитки в разі виникнення спалаху АЧС, зазвичай швидко розпродає товарне поголів’я на м’ясокомбінати за пів ціни. Протягом трьох діб (не більше) біля ферми вишиковується колона так званих стерв’ятників, які за 50% від ціни забирають всю «здобич» і зникають у «невідомому напрямку».

Для вивезення протягом трьох діб ферми свиней із 2500 свиноматками або 35 000 свиней одноразового утримання, необхідно задіяти близько 50 спеціально облаштованих для перевезення тварин фур і бусів, пересування яких основними магістралями країни важко не помітити.

Однак відповідні державні структури без проблем видають ветеринарні документи на транспортування потенційно небезпечних тварин з області до іншого регіону, сприяючи порушенню закону, розповсюдженню АЧС Україною. Корупційна мотивація в цих діях очевидна, пише видання.

Поширенню АЧС сприяє й те, що скуплених «стерв’ятниками» поросят продають приватним господарям, так зараження переходить і на свиноферми.

Найбільш поінформованими про ситуацію зі спалахами АЧС серед великих підприємств в Україні є м’ясопереробники та «заготівельники» свинини, оскільки саме вони беруть активну участь у «допомозі щодо утилізації» заражених вірусом тварин, через них стало відомо, що найбільш активними на західній Україні «санітарами» є Житомирський м’ясокомбінат та львівський «Єврокомерс», що ведуть активний пошук «продукції» на ринку виробників, котрі потрапили в халепу.

Від анонімного колишнього співробітника такого підприємства та кількох працюючих із закупівельниками інших підприємств стало відомо, що перелік підприємств, з яких за пів ціни продавалося заражене поголів’я, був вражаючим. І це при тому, що деякі виробники свинини, про яких тут не йдеться, на власних потужностях переробляють некондиційну свинину.

Однак зникнення чергового великого виробника свинини навіть із своєю власною переробкою не може лишитися непоміченим, адже відразу в регіоні  миттєво просідають ціни на свинину на 15–20%. Тому обізнаним людям не важко встановити місце чергового спалаху АЧС: слідкуємо за миттєвим вивозом поголів’я на забій і ціною в регіоні.

З 18 місяців 2018–2019 років від АЧС постраждали близько 30 промислових підприємств, але через різні причини ці дані не потрапили до офіційної статистики Держпродспоживслужби.

До цього переліку потрапили флагмани українського ринку виробництва свинини з поголів’ям від кількох тисяч тварин до 100 000. З цього переліку об’єкти із кількістю маточного поголів’я понад 1000 свиноматок або більше 15 000 одночасного утримання. Увійшли 6 підприємств, і це провідні гравці українського ринку:

1. ТОВ «Золотоніський бекон» у селі Крупське Золотоніського району Черкаської області, власником якого є ексгубернатор Черкаської області Ткаченко Юрій Олегович. Маточник на 1000 свиноматок та відгодівельник із сумарним поголів’ям майже 15 000.
2. ТОВ «Агропродсервіс» у селі Ланівці та селі Настасів Тернопільської області  – власник Чайківський Іван Адамович. Там утримуються 3000 та 5000 свиноматок відповідно з сумарним поголів’ям більш ніж 100 000.
3. ТОВ «Аграрна компанія 2004» у селі Доброгоща та селі Гвардійське – власник депутат ВР VІІІ скликання Сергій Лабазюк. Там утримується 800 та 1700 свиноматок із сумарним поголів’ям більш ніж 35 000.
4. ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат» – комплекс на 100 000 голів із власною переробкою. У 2018 році на підприємстві  «згоріла» від АЧС одна з його площадок на 30 000 голів. Співробітники компанії підтвердили цю інформацію, однак побажали залишитися невідомими й не вказувати назву площадки.
5. «Фрідом Фарм Бекон» у місті Олешки Херсонської області. На момент спалаху АЧС 2018 року  чисельність поголів’я складала близько 17 000.
6. «Нива Переяславщини» з сумарною чисельністю поголів’я на 5 площадках близько 170 000. На момент спалаху АЧС, що стався 2018 року на одній із площадок, там було більш ніж 30 000 голів. 

Решта підприємств зі списку мали менш ніж 1000 свиноматок.

П’ять із шести виробництв із цього списку об’єднує спільний постачальник кормів – компанія «Каргілл». У деяких випадках компанія була основним постачальником, а в деяких (таких, наприклад, як ТОВ «Аграрна компанія 2004» та ТОВ «Фрідом Фарм Бекон») вона прийшла за місяць до спалаху АЧС. При тому на всіх 5 підприємствах робота з постачання кормів тривала не більше 6 місяців. Факт присутності «Каргілл» у складі постачальників кормів не виявлено лише в ТОВ «Нива Переяславщини», однак працівники компанії підтвердили, що напередодні зайшов новий постачальник на одну з площадок, однак яка саме це була компанія, вони не пам’ятають.

У березні 2019 року компанія «Каргіл» на вигідних умовах запропонувала свої корми ТОВ «Аграрна компанія 2004», які в середині квітня було поставлено одразу на кілька площадок компанії, а вже в травні різко упали показники росту поросят.

Представники «Каргілл» сказали, що це все через неякісні ветеринарні препарати, і порадили працювати через їхні афілійовані структури. Але на свинофермі в Доброгощі почався падіж поросят, а через деякий час – і на свинофермах у Гвардійському. Вирішили повернутися до ветпрепаратів постачальників, що були до приходу «Каргілл». Свині дохнути перестали, але майже зупинилися в рості. Наприкінці травня почався масовий мор свиней через АЧС спочатку в Доброгощі, потім – у Гвардійському.

За свідченнями колишнього завідувача ферми Максима Роденка та свинаря В’ячеслава Савчука, після занесення АЧС на ферми вона розійшлася районом, бо з ферм завжди зникала певна кількість готового корму, і зацікавленим у цьому процесі виступав начальник комбікормового цеху. Крім того, хворих на АЧС свиней, як малих, так і великих, щоночі ще живими тисячами вивозили в невідомому напрямку.

Місцеві із сіл Доброгоща та Гвардійське підтвердили, що із свинокомплексів на початку літа днів десять цілодобово виїжджали великовантажні свиновози та чути було вереск свиней. Люди в селах, дізнавшись, що то була АЧС, теж швидко здали своїх поросят на м’ясо.

Складається враження, що хтось зацікавлений у тому, щоб кількість спалахів АЧС росла в геометричній прогресії. Замість того, аби визнати офіційно факти та на законодавчому рівні прийняти низку законів, що дозволили б взяти ситуацію під контроль, чиясь діяльність чи бездіяльність сприяє безконтрольному поширенню АЧС та втягуванню України в темряву безпросвітної міжнародної блокади.

Країна, що має офіційний статус АЧС, позбавляється права на експорт своєї продукції зі свинини за межі країни. Крім того, неконтрольоване поширення АЧС у країні дає підстави Міжнародному епізоотичному бюро (МЕБ) закривати експорт будь-якої сільськогосподарської продукції, зокрема й зерна, яке може бути переносником вірусу АЧС. Цим правом можуть скористатися «конкуренти» України на міжнародній арені в сфері зернового та земельного ринку. Адже вже доведено, що на низці свиноферм використання соломи як постілки неодмінно призводило до спалаху АЧС.

Очевидно, надвеликим транснаціональним гравцям лише на руку ситуація, коли напередодні відкриття ринку землі, що команда президента Володимира Зеленського обіцяє зробити до кінця року, в Україні  катастрофічно впаде ціна на аграрні активи, а з нею й на землю.

Крім того, є ще один дуже вагомий плюс для великих транснаціональних корпорацій, таких як «Каргілл», від втрати свинарства українцями. Адже дефіцит свинини може бути дуже швидко компенсований імпортом через підприємства корпорації Cargill Meat Solutions, яка відповідає за дистрибуцію північно-американської телятини, свинини та індичатини. Саме дефіцит свинини може бути дуже швидко компенсований імпортом через підприємства цієї корпорації.

Для знецінення головного українського активу спочатку може бути знищене тваринництво як головний внутрішній споживач зерна, що призведе до різкого падіння попиту на нього. Між тим у зв’язку з неконтрольованою ситуацією з епідемією АЧС в Україні МЕБ може ввести ембарго на експорт українського зерна як потенційно небезпечного для країн-імпортерів. У результаті падіння внутрішнього попиту та відсутності його ззовні через ембарго українські аграрії зазнають збитків, внаслідок чого впаде попит на землю, а відповідно й ціна. Для цього потрібно лише відкрити ринок землі та дати можливість формувати на неї вільну ціну, що й пообіцяв до кінця року зробити новий президент, на якого, очевидно, дуже тиснуть зарубіжні партнери.

Варто зазначити, що запланована ОПУ земельна реформа відкриє ринок землі саме для великих глобальних корпорацій, що ще раз підтверджує інтерес до нього іноземних компаній.

Про підготовку «Каргілла» до «земельного бою» свідчить просування компанією Івана Мірошніченка, свого головного лобіста на пост міністра АПК, депутата ВР VІІІ скликання від партії «Самопоміч», який протягом багатьох років був тісно пов'язаний із компанією «Каргілл». Так, з січня 1997 до квітня 2008 року він був віце-президентом ЗАТ «АТ Каргілл», а паралельно (з 2003 до квітня 2008-го) очолював ЗАТ «Баржова компанія», яке є українським підрозділом компанії «Каргілл». До того ж з 2009 року Мірошніченко був радником міністра АПК Миколи Присяжнюка при президентові-втікачу Вікторі Януковичу, а після зміни міністра мав пряме відношення до Державної продовольчої зернової компанії (ДПЗКУ), працюючи на інтереси свого роботодавця – компанії «Каргілл».

Наразі компанія «Каргілл», повідомляє видання, через свої глобальні заокеанські зв’язки намагається «засунути» Мірошніченка на посаду, аби очолити земельну реформу й мати прямий доступ до розподілу головного ресурсу країни. В електронному голосуванні за претендента на цю посаду так перестаралися, що «наклацали» аж на 63%. Тоді як найближчий конкурент набрав не більше 7%

Тепер залишається чекати й уважно спостерігати, який виробник свинини «згорить» або «догорить» через черговий і, на жаль, прогнозований спалах АЧС. На сьогодні перелік українських виробників свинини, що залишилися працювати з компанією «Каргілл», виглядає так:

• «Глобинський свинокомплекс» – постраждали кілька площадок, скоротили поголів’я, але ще продовжують працювати;
• «Барком» – спалахів АЧС ще не було;
• «Агропродсервіс» – постраждав від АЧС, скоротив поголів’я втричі, продовжує працювати;
• «Золотонішський бекон» внаслідок АЧС втратив одну площадку (40% поголів’я);
• «ДанФарм» Україна – спалахів АЧС ще не було;
• ПП «Сігма» – спалахів АЧС ще не було;
• «УзинАгроінвест» – спалахів АЧС ще не було;
• «Гудвелі Україна» (Даноша) – спалахів АЧС ще не було.
• «Аграрна компанія 2004» – постраждала від спалаху АЧС, втратила 60% поголів’я.

На думку автора матеріалу, найближчим часом варто очікувати спалаху АЧС на підприємствах «Барком» та «Агропродсервіс», «Золотоношський бекон», ПП «Сігма». При тому зазначається, що найближчий спалах АЧС    у компанії «Аграрна компанія 2004», яка вже постраждала від цього, може статися протягом найближчих 3 місяців.

Серед підприємств, які припинили співпрацювати з «Каргілл» і змінили постачальника, опинилися «Фрідомфар Бекон» та «Нива Переяславщини».

Зі свого боку держава не лише не демонструє будь-якої ефективності в боротьбі з АЧС в Україні, але й не контролює статистику. Натомість зовнішні гравці та великі міжнародні корпорації можуть бути зацікавлені в руйнуванні аграрного продовольчого суверенітету України напередодні запровадження ринку землі з метою її максимального здешевлення, пише видання.

Варто додати, що про ситуацію з епідемією АЧС  прем’єр-міністра Володимира Гройсмана поінформував голова Служби безпеки України Василь Грицак, про що свідчить наявне в Mind офіційне звернення голови СБУ до прем’єр- міністра, датоване 19 жовтня 2018 року. У ньому Грицак повідомляє, що «наявна в Службі безпеки України інформація вказує на існування  загроз національні безпеці держави внаслідок загострення епізоотичної ситуації, пов’язаної з поширенням в Україні особливо небезпечної  інфекційної хвороби тварин: африканської чуми свиней».

Ще тоді Грицак радив Гройсману «з огляду на наявність масштабної епізоотії з тенденцією до поширення» доручити компетентним міністерствам та відомствам розробити дієвий загальнонаціональний план невідкладних заходів щодо забезпечення стабілізації епізоотичної ситуації в Україні».

Для цього Грицак радив провести моніторинг мисливських господарств на предмет виявлення хворих або загиблих диких кабанів та невідкладно вжити необхідних протиепізоотичних заходів з протидії розповсюдження інфекційних хвороб тварин у дикій фауні Державним агентством лісових ресурсів України та Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Тоді голова СБУ радив прем’єру забезпечити створення буферних зон від 5 до 10 км на кордоні з неблагополучними щодо АЧС регіонами та суміжними країнами. Крім того, потрібно було провести регулярні інспекторські ветеринарно-санітарні обстеження свиногосподарств силами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і обов’язково утилізувати харчові відходи з морського та повітряного транспорту, що прибуває з неблагополучних щодо АЧС країн.

Крім того, на думку Грицака, було необхідно забезпечити контроль за належним дотриманням та виконанням Державною службою з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів заходів, спрямованих на боротьбу з АЧС та вивчити досвід профілактики, діагностики та лікування небезпечних інфекційних хвороб тварин у зарубіжних країнах Національною академією аграрних наук.

У цьому ж зверненні до Гройсмана Грицак поінформував, що, за даними Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів, з 2012 до жовтня 2018 року «на території України не залишилося жодної області, у якій не зафіксовано випадку АЧС». Тоді йшлося про «428 випадків, з яких 316 – серед свійських тварин, 96 – серед дикої фауни та 16 – інфіковані об’єкти, що завдали збитків державі на суму близько 1,1 млрд грн».

За  9 місяців 2018 року в країні було зареєстровано, за інформацією СБУ, 117 випадків, з яких 74 – серед свійських тварин, 34 – серед дикої фауни, 9 – інфіковані об’єкти. Найбільша кількість епізодів трапилася  в Одеській області – 22  випадки, Рівненській області – 12, Донецькій області  – 10, Херсонській області – 10, Закарпатській області – 8, у Полтавській області мали місце 7 випадків.

Крім того, СБУ повідомляло, що з 2017 року до 19 жовтня 2018 року, за даними Держстату, «у зв’язку зі збільшенням кількості спалахів АЧС поголів’я свиней в Україні скоротилося на 4,5%» – з 6,77 млн голів до 6,47млн голів і має тенденцію до спаду, а приріст живої маси тварин на сільськогосподарських підприємствах зменшується, що послаблює  конкурентоспроможність України на ринку виробництва свинини.

Також СБУ встановило, що найбільшу кількість спалахів АЧС серед країн Східної Європи було зареєстровано в Україні та  Російській Федерації. Так, з 2017 року станом на 17 жовтня 2018 року в Росії було зафіксовано 1374 випадки захворювання свиней на АЧС, з яких 830 – серед свійських тварин і 544 – серед дикої фауни.

Також нестабільною щодо АЧС була ситуація в Польщі, Латвії, Естонії, Литві та Чехії.

Крім того, СБУ повідомляло прем’єру, що у зв’язку зі спалахом АЧС на території ДП «Дослідницьке господарство «Асканське» НААН України (село Антонівка Херсонської області) 6 вересня 2018 року було утилізовано близько 40% свиней загальною кількістю 1869 голів та введено карантинну зону 9 вересня 2018 року на підприємстві ТОВ «Фрідом Фарм Бекон» у селищі Виноградове Херсонської області. Було утилізоване 15 тонн свиней, це 2785 голів.

Основними чинниками, які сприяли розповсюдженню цієї хвороби територією України, Грицак назвав відсутність системного підходу для проведення профілактики захворювань серед тварин у дикій фауні та масове приховування фактів спалаху особливо небезпечних інфекційних хвороб тварин лісомисливськими та агрогосподарствами.

Раніше Mind повідомляв про те, що на забій через спалах АЧС планується відправити близько 100 000 свиней. Спалах АЧС зачепив 1,6% поголів'я в країні і може стати найважчим випадком в історії.

Також повідомлялося, що 16 серпня 2019 року на території свиноферми поблизу села Кавське Стрийського району було зафіксовано випадки смертей поголів’я. Експрес-методом у лабораторії підтвердили наявність збудника африканської чуми свиней у загиблих тварин.

Як повідомлялось, з появи АЧС в Україні 2012 року й по принаймні квітень цього року українські свинокомплекси отримали менше 1% компенсації за знищених свиней у разі африканської чуми свиней. 

На початку літа на Хмельниччині свині масово захворіли африканською чумою свиней. За інформацією закритих груп власників свинокомплексів у регіоні в месенджері Viber, замість того, щоб знищити хворе поголів'я, їх за вдвічі нижчою ціною продовжували продавати. Mind вдалося відшукати підтвердження цієї інформації в декількох джерел на ринку.