Бюджет найбільше недоотримує коштів через митницю, зарплати у «конвертах» та офшори – дослідження

Бюджет України найбільше недоотримує коштів через існування схем на митниці, виплату зарплат у «конвертах» та виведення прибутків на офшори. Про це йдеться в дослідженні схем ухилення від податків, яке провели Інститут соціально-економічної трансформації та Центр соціально-економічних досліджень CASE-Ukraine

Дослідники оцінили обсяги та вплив на бюджет найбільш популярних шляхів ухилення від сплати податків.

За даними дослідження, обсяги «сірого імпорту» та контрабанди склали 209-311 млрд грн, через що втрати бюджету на рік склали 63-93 млрд грн.

• офшорні схеми – сбсяг 120-200 млрд грн, втрати бюджету на рік – 22-36 млрд грн;
• зарплати в «конвертах» – обсяг 50-200 млрд грн, втрати бюджету на рік – 25-74 млрд грн;
• тіньова оренда сільськогосподарських земель – обсяг 19-69 млрд грн, втрати бюджету на рік – 6-22 млрд грн;
• конвертаційні центри – обсяг 40-60 млрд грн, втрати бюджету на рік – 12-18 млрд грн;
• контрафакт – обсяг 35-55 млрд грн, втрати бюджету на рік – 10-12 млрд грн;
• «скрутки» (маніпуляції з ПДВ) – обсяг 42-54 млрд грн, втрати бюджету на рік – 7-9 млрд грн;
• оформлення штатного працівника підприємцем – обсяг 10-16 млрд грн, втрати бюджету на рік – 4-7 млрд грн;
• заниження оборотів – обсяг 30-90 млрд грн, втрати бюджету на рік – 2-2,5 млрд грн.

«За останні роки рівень тіньової економіки значно скоротився, і це збіглося зі скороченням перерозподілу через державні фінанси, – зазначає Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine, співавтор дослідження. 

«Тінізація є закономірною відповіддю на надмірний податковий тиск. Водночас наявність великого «тіньового сектору» не дозволяє зменшити податкове навантаження і спотворює умови конкуренції», – додав він.

У дослідженні зазначається, що тіньова економіка, яку уряд оцінює в 30% від ВВП, сконцентрована здебільшого у великому бізнесі, який домінує в економіці і зловживає у великих обсягах завдяки своїм неформальним зв’язкам з владою. І в цьому полягає схожість України із країнами СНД та «нетиповість» тіньової економіки в Україні у порівнянні із багатьма іншими країнами світу, у яких зазвичай тіньова економіка – це найдрібніший бізнес.

Вперше дослідження схем ухилення від податків було проведено у 2017 році. Тоді найбільші втрати бюджету були визначені в офшорах, на митниці та у тіньовому ринку оренди землі.

«Співвідношення між цифрами, які було отримано за підсумками роботи – наявно демонструє структуру уникнення від сплати податків в Україні. Перші місця посіли схеми, організовані потужними гравцями – неформальний імпорт (що базується на порушенні митних правил, контрабанді та корупції на кордоні), «елітарні» офшорні схеми, тобто залишаються доступними великим українським компаніям та заможним українцям.» – зазначив Вячеслав Черкашин, старший аналітик з питань податкової політики ІСЕТ.

Нагадаємо: рівень тіньової економіки у 2018 році, за розрахунками Мінекономрозвитку, склав 30% від офіційного ВВП, що на 2 відсоткових пункти менше порівняно з 2017 роком.