Вчені виявили мікропластик в людському шлунку у 8-ми різних країнах світу
Небезпечний мікропластік з'являється в людських організмах
Дослідження вчених Віденського медичного університету виявило мікропластик у вмісті людського шлунку восьми різних людей з усьому світу, пише zerohedge.com.
Добровольці прибули з Японії, Росії, Нідерландів, Великобританії, Італії, Польщі, Фінляндії та Австрії і під час експерименту споживали звичну їжу своєї країни.
«Ця невелика серія досліджень показала, що в людському шлунку присутні різні види мікропластіку, жоден зразок не був вільний від мікропластику», – пише група вчених на чолі з доктором Філіпом Шваблем.
«Для підтвердження цих результатів необхідні більш масштабні дослідження. Крім того, терміново необхідні дослідження про походження мікропластиків, виявлених в людині, потенційне всмоктування в кишечнику і впливу на здоров'я людини», – наголошують вони.
Шляхи походження мікропластику: синтетичні волокна, часточки фарби, розкришені автошини, риболовні снасті, мікробіди (фабрично виготовлені часточки пластику, що використовуються в засобах гігієни)
Дослідження не виключає, що мікропластик міг узятися з харчових упаковок і пляшок. Швабл вказує, що джерела пластику можуть бути від пластикових упаковок до споживання морепродуктів. Жоден з добровольців не був вегетаріанцем, в той час як шість з восьми піддослідних споживали океанічну рибу.
Всі зразки були досліджені в Агентстві з охорони навколишнього середовища Австрії на наявність десяти різних типів пластмас. У зразку стільця було знайдено дев'ять видів пластику розміром від 50 до 500 мікрометрів. Швабл зазначає, що найпоширенішим пластиками були поліпропілен і поліетилентерефталат.
Кожен зразок містив близько 20 частинок мікропластику на 10 г вмісту кишечника.
Оскільки мікропластик є новою темою для наукової спільноти, вплив на здоров'я людини крихітних шматочків пластику досі невідомий. Однак виявлено, що у тварин часточки мікро- і нанопластику можуть всмоктуватися в шлунково-кишкові тканини, проникати в м’язову тканину і викликати запальні процеси.
Вчені також дослідили шляхи «міграції» пластику по планеті. Його крихітні фрагменти потрапляють в море, де руйнуються хвилями і ультрафіолетовим випромінюванням, а потім потрапляють в атмосферу, де беруть участь в утворенні хмар і можуть дрейфувати по всій Землі через потоки повітря. У якийсь момент частинки діють як ядро, навколо яких збираються охолоджені краплі, що можуть конденсуватися і випадати на Землю у вигляді снігу чи дощу.
Нагадаємо, вчені знайшли частинки мікропластику в арктичній кризі, причому місце, звідки були взяті зразки, лежить далеко від забруднених пластиком дрейфуючих потоків.
Як повідомлялося, у Євросоюзі хочуть заборонити 90% видів мікропластику.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
