Ахметов монополізував коксохімічну галузь – «Схеми»

Ахметов монополізував коксохімічну галузь – «Схеми»

Холдинг Ахметова поглинув 5 із 8 українських коксохімів

Ахметов монополізував коксохімічну галузь – 	«Схеми»
Рінат Ахметов
Фото: flickr

Рінат Ахметов монополізував коксохімічну галузь. Про це йдеться у розслідуванні для ГО «Центр протидії корупції» та програми «Схеми».

Загалом в Україні 12 коксохімічних заводів, на підконтрольній території залишилось лише вісім з них. П’ять із коксохімів прямо чи опосередковано контролює Рінат Ахметов і його бізнес-партнер по «Метінвесту», народний депутат від «Опозиційного блоку» – Вадим Новинський. Депутат підтвердив володіння часткою холдингу.

Три заводи були у власності Ахметова та Новинського ще до окупації Донбасу – Авдіївський коксхохімічний, «Запоріжкокс» та потужності на «Азовсталі». Ще над двома заводами вони отримали контроль вже після Революції гідності.

Дніпровський металургійний комбінат – одне з найбільших металургійних підприємств повного циклу в Україні Завод спеціалізується на виробництві чавуну, сталі та прокату. Тільки в липні цього року на заводі виробили 220 000 тонн металу.

Формально, завод належить корпорації «Індустріальна спілка Донбасу», акціями якої володіють російські інвестори в особі державного «Внєшекономбанку» та народний депутат Сергій Тарута. У нинішньому парламенті – член фракції «Батьківщина». Хоч і досі він офіційно співвласник, депутат переконує, що вже не управляє заводом.

«У мене в корпорації 25% – 1 акція, але це сьогодні нічого не вирішує. Я не є управлінцем, я не є людиною, яка приймає рішення. Це питання до керівництва «Індустріального союзу Донбасу» і до керівництва, мажоритарного акціонера. Вони управляють», – розповідає народний депутат.

Генеральний директор «Метінвесту» ще у 2015 році не приховував зацікавленості купівлі Дніпровського коксохіму. 

«Були ознаки того, що концентрація вже проведена. Вони проявлялися в зміні фізичних осіб в органах управління Дніпровського коксохіму, зміні структури власності. Вони проявлялися у змінах щодо ринкової поведінки ще до того, як АМКУ дав дозвіл на концентрацію», – коментує колишня державна уповноважена Антимонопольного комітету України Агія Загребельська.

Згідно зі службовою запискою департаменту концентрації регулятора, холдинг Ахметова сконцентрував понад 80% обсягів виробництва коксу. Його компанія Private Limited Liability Company Metinvest B.V., що зареєстрована у місті Гаага в Нідерландах, наприкінці 2014 року звернулася до Антимонопольного комітету з проханням надати дозвіл на придбання контрольного пакету акцій зазначеного заводу.

В АМКУ надали відповідь через три роки: попередньо відмовили «Метінвесту» в купівлі заводу, бо, за висновками комітету, це могло призвести до монополізації ринку. У міністерстві економічного розвитку і торгівлі тоді повідомили, що ринок коксохімічної продукції оцінюється як із незначним рівнем конкуренції та з високим рівнем концентрації та додали, що загальні потужності з виробництва коксу в України оцінюються у 26 млн тонн, з них на групу «Метінвест» припадає 49% (45% – без врахування ПрАТ «Дніпровський коксохімічний завод»).

Проти купівлі Ахметовим ще одного коксохіму також виступила «Українська асоціація виробників феросплавів та іншої металургійної продукції».

«Рівень конкуренції на ринках коксу та коксохімічної продукції є незначним... Вказана концентрація призведе до збільшення впливу компанії Private Limited Liability Company Metinvest B.V.», – заявили там.

Через рік АМКУ змінив думку і надав дозвіл на купівлю у квітні 2019 року. Голова АМКУ Юрій Терентьєв пояснив, що попередня відмова була не остаточним рішенням, а «Метинвест» – не монополіст на ринку. 

Справу щодо коксохіму розглядали дев’ять членів АМКУ у закритому режимі.

Загребельська розповідає, що всі члени комітету отримали службові записки із аналізом, який свідчив, що «Метінвест», найімовірніше, вже придбав акції Дніпровського коксохіму без дозволу АМКУ.

«Тобто, члени АМКУ знали, що «Метінвест» вже, ймовірно, поглинув й не тільки Дніпровський коксохім. Згідно службової записки, холдинг встановив контроль і над сусіднім Дніпровським металургійним комбінатом та іншим коксохімічним заводом, який комітет розглядав як його конкурента», – говориться у розслідуванні.

Сам Терентьєв переконує, що доказів того, що концентрація уже відбулася, у АМКУ не було. І наполягає, що службової записки він теж не бачив.

«Якщо у вас є докази, що концентрація там уже відбулася і там було порушення, можете цю інформацію нам дати. І ми її проаналізуємо з огляду наявності підстав щодо відкриття справи», – відповів журналістам голова Антимонопольного комітету.

Формальними власниками Дніпровського коксохімічного заводу з 2014 року є чотири компанії, але у 2018 році – ще до того, як АМКУ надав Ахметову дозвіл на придбання коксохіму, структура власності цих фірм змінилася. У 2018 році, попри попередню відмову АМКУ – «Метінвест» отримав контроль над коксохімом. І не над ним одним: холдинг Ахметова став співвласником «Южнококсу».

Підприємство «Южкокс» знаходиться у Кам’янському і виробляє кокс. «Южкокс» належить кіпрській компанії Dashuria Ltd, яка володіє 94,96% акцій заводу.

У відповідь на запит «Метінвест» не відповів, чи повідомив він Антимонопольний комітет про купівлю акцій «Южкоксу». Натомість зауважив, що купив менше від 25% акцій, а саме 23,71%. А оскільки частка є меншою за 25% і «не забезпечує жодних контрольних чи блокуючих прав групі «Метінвест» як акціонеру», тому і дозвіл на придбання був непотрібним.

Щодо монопольного становища, то за підрахунками самого «Метінвесту» – його 5 із 8 заводів не перевищують частку в 35% на коксохімічному ринку України. Таку позицію тут обґрунтовують тим, що у компанії є значною частка внутрішньогрупового споживання цієї продукції.

Нагадаємо: нещодавно господарський суд Києва визнав недійсним рішення Антимонопольного комітету щодо оштрафування «ДТЕК Дніпровські електромережі» на 3,5 млн грн за зловживання монопольним становищем на ринку послуг із розподілу електричної енергії.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті