Парламент ухвалив закон щодо стимулювання інвестдіяльності

Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (№1059). За таке рішення проголосували 272 депутати, проти 6, утрималось – 18, не голосували – 82, передає кореспондент Mind.

У пояснювальній записці до закону зазначається, що внаслідок його ухвалення буде досягнуто зниження кількості порушень прав міноритарних акціонерів, зниження вартості кредитних ресурсів, зменшення витрат, пов'язаних з будівництвом житлових та нежитлових об'єктів, підвищення якості правосуддя в господарських справах та  скорочення строку розгляду господарських спорів, а також збільшення кількості товариств з обмеженою відповідальністю, що діють на підставі модельного статуту.

Також у сфері захисту прав акціонерів закон передбачає: відповідальність осіб із заінтересованістю та посадових осіб акціонерного товариства за збитки, завдані правочином із заінтересованістю, укладеним на неринкових умовах, згода на вчинення якого була надана мажоритарним акціонером або призначеними ним особами; включення питання про вибір незалежного аудитора публічного акціонерного товариства до виключної компетенції загальних зборів акціонерів; поширення правила про обов’язкову пропозицію викупу на акціонерів, які придбавають 50% акцій товариства; розширення переліку правочинів, які вважаються правочинами із заінтересованістю.

У сфері правосуддя даний закон забезпечує можливість витребовування господарським судом групи однотипних доказів (без зазначення індивідуальних ознак кожного документа, що витребовується) та впроваджує стандарт доказування «більшої вірогідності» в господарських справах.

У сфері забезпечення виконання договірних зобов’язань  законом передбачено, що  зобов’язання може бути забезпечене шляхом передання кредиторові у довірчу власність майна – об’єкта забезпечення; кредитор виступає власником майна (на відміну від застави) та може реалізувати об’єкт забезпечення від свого імені у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань; об’єкт забезпечення не входить до ліквідаційної маси боржника або кредитора, а тому порушення провадження у справі про банкрутство не зможе завадити зверненню стягнення на майно (на відміну від застави, де процедура банкрутства може заблокувати звернення стягнення на майно на кілька років); боржникам надаються певні гарантії, які зменшують ризики зловживання кредиторами (довірчими власниками) своїми правами; статус кредитора як довірчого власника обмежує можливість боржника вивести об’єкт забезпечення з-під обтяження та уникнути виконання зобов’язання;

У сфері будівництва цим законом  скасовується обов’язок сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту.

У сфері договорів застави земельних ділянок закон скасовує обов'язковість проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок приватної власності, які передаються у заставу.

У сфері діяльності товариств з обмеженою відповідальністю закон визначає особливості створення та діяльності товариств з обмеженою відповідальністю, що діють на підставі модельного статуту.

Варто додати, що під час обговорення даного закону під  час розгляду його в першому читанні заступник голови комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування народний депутат Олена Шуляк зазначила: «Cьогодні Україна програє боротьбу за залучення інвестиційний коштів серед наших європейських сусідів, незважаючи на те, що ми маємо колосальний потенціал, такий як ресурсний, і такий як людський капітал… ми як країна, маємо працювати в десятки разів більше, щоб робити нашу країну інвестиційно привабливою».

Нагадаємо, як писав Mind, 11 вересня 2019 року  Верховна Рада ухвалила цей законопроєкт в першому читання. Скоротивши терміни цого підготовки до розгляду в другому читанні.