Менше ніж 40% бізнесу мають стратегію організаційного добробуту – дослідження

«Делойт» та Wellbeing Company дослідили, що менше ніж 40% бізнесу мають комплексну стратегію організаційного добробуту. Участь у дослідженні взяли 57 українських організацій з різних галузей економіки. Про це повідомляє пресслужба «Делойт».

За даними дослідження, роботодавці вважають, що для співробітників найважливішими є фінансовий та фізичний добробут. Серед програм покращення добробуту найпопулярнішими є запровадження гнучкого графіку роботи (практикують 94% роботодавців), надання приватного медичного страхування (забезпечують 89% роботодавців), а також підвищення обізнаності співробітників щодо проблем ментального здоров’я (здійснюють 74% роботодавців).

Водночас 82% компаній переглянули свої програми добробуту під впливом пандемії, зробивши фокус саме на віддаленій роботі, ментальному здоров’ї та розширенні програм страхування.

Згідно з повідомленням, понад половина організацій (53%) намагається зменшити стрес на роботі. Задля цього роботодавці проводять опитування серед персоналу для виявлення проблем (83%), впроваджують ініціативи, спрямовані на покращення балансу між особистим життям та роботою (79%), а також залучають фахівців для психологічної підтримки співробітників (48%).

Найпоширенішою причиною стресу для 78% співробітників є навантаження та обсяг роботи.

Зазначається, що протягом останнього року 76% організацій зіштовхнулися з проявами лівізму – явища, коли працівники беруть щорічну відпустку, аби розв'язувати робочі питання, на які не вистачило робочого часу, або працюють понаднормово.

Іншою поширеною тенденцією є презентизм – коли працівник не може виконувати свою роботу ефективно через хворобу, травму чи інші обставини, але продовжує ходити в офіс чи працювати дистанційно. Таке явище спостерігають 63% опитаних компаній.

За даними дослідження, більшість організацій (83%) спостерігають одночасно позитивний, і негативний вплив віддаленої роботи. Для мінімізації негативного впливу поширеною практикою (72%) є надання додаткової робочої техніки. Незначна частина роботодавців (4%) надає грошову компенсацію у вигляді одноразової надбавки.

Також зазначається, що розвиток сучасних технологій має як позитивний, так і негативний вплив на добробут співробітників – про це заявило 57% респондентів. Найбільшими викликами використання технологій стали неможливість розділити роботу й особисте життя, а також зниження якості комунікації через зменшення особистих контактів.

«Піклування про добробут – це не примха самих працівників, а реальний ключ до ефективності бізнесу. Працівники, які мають ментальні проблеми і не отримують належної допомоги, на 50% менш залучені у робочий процес. Це позначається на багатьох показниках компаній, в тому числі фінансових. Тож для максимально швидкого відновлення бізнесу після коронакризи керівники повинні вжити всіх можливих заходів для підтримки належного фізичного і ментального стану працівників, щоб зберегти ефективність їхньої роботи й забезпечити стійкість організації», – зазначає Олена Бойченко, директор Human Capital Advisory Services компанії «Делойт» в Україні.

Для цього, за її словами, важливо перейти від застосування точкових програм, які покривають лише поточні потреби співробітників, до розробки комплексної стратегії добробуту та імплементації взаємопов’язаного комплексу дій.

«Кількість бізнесів, що мають комплексну стратегію організаційного добробуту, становить менше 40%. Цікаво порівняти цей показник з відсотком топ-менеджерів, які розуміють зв’язок між добробутом співробітників і ефективністю компанії», – додає Олена Бондар, CEO Wellbeing Company.

Раніше повідомлялося, що більшість топменеджерів вважають перехід на дистанційний формат виправданим. Йдеться не тільки про переведення співробітників на дистанційну (повну або часткову) зайнятість. Зміни набагато глибше: починаючи з автоматизації бізнес-процесів, закінчуючи перебудовою ідеології менеджменту в компанії.