Жорсткий тиск на нафтову галузь з боку активістів може привести до зростання викидів – FT

Жорсткий тиск на нафтогазові компанії з вимогою досягнення вуглецевої нейтральності вже дає зовсім не той ефект, до якого прагнуть регулятори і екоактивісти. Як пише The Bell із посиланням на FT, скинуті мейджорами активи підберуть компанії і фонди другої руки, а викиди можуть навіть зрости.

Нафтогазова галузь вже переживає процес реструктуризації. Великі компанії, такі як BP і Total, продають свої видобувні активи, однак вони швидко знаходять нових господарів, які мають намір доексплуатувати їх в розрахунку на високу в середньостроковій перспективі ціну нафти.

За даними Wood Mackenzie, за один 2018 рік ExxonMobil, Chevron, BP, Royal Dutch Shell, Total і Eni продали активів на $28,1 млрд, а в найближчі роки скинуть їх на понад $30 млрд. Сумарний обсяг таких активів досягає $140 млрд .

Скинути активи для великих компаній – найпростіший спосіб знизити вуглецевий слід, хоча реального зниження викидів це не дасть, відзначають фахівці. Звинуватити їх у цьому не можна: навіть крім інвестицій і дивідендів, які стиснулись через пандемію, виручені гроші логічно витратити на «екологізацію». Це особливо актуально у зв'язку з прецедентним для галузі рішенням суду, що зобов'язав Shell прискорено рухатися до вуглецевої нейтральності.

В результаті цього процесу сформувався великий ринок вторинних нафтових активів. На ньому діють багатопрофільні компанії другого ешелону, незалежні оператори за підтримки інвестфондів, малопрозорі нафтотрейдери і нафтові держкомпанії.

До першої групи належить британська Ineos, яка нещодавно купила за $150 млн активи американської Hess на данському шельфі. Данія заборонить весь видобуток до 2050 року, але компанія говорить, що «знайшла свій ендшпіль» і розмістила ще близько $1,5 млрд під майбутні угоди.

Приклад другої групи інвесторів – Siccar Point, яку підтримали інвестфонди Blackstone і Bluewater при покупці активів австрійської OMV. У травні філіппінська держкомпанія Udenna Group придбала за $460 млн шельфовий проєкт у Shell, а на початку року таїландська держкомпанія PTT придбала у BP 20% в газоносних блоках в Омані за $2,6 млрд.

Важливо, що цей ринок належить покупцям, навіть попри перспективи подорожчання нафти через зростання попиту і глухого кута на зустрічі ОПЕК +.

«Коли до нас приходять з пропозицією купити, ми його розглядаємо», – сказав FT менеджер нафтової компанії.

Активісти і регулятори розраховують, що виробництво копалин енергоресурсів скоротиться, якщо зробити безперспективними інвестиції в них, і це швидше за все так і буде в довгостроковій перспективі. Проблема в тому, що в середньостроковій перспективі видобуток зміститься в невеликі приватні і менш контрольовані державні компанії. Та ж Саудівська Аравія прямо оголосила, що буде нарощувати видобуток нафти, а російський «Газпром» відмовляється навіть ставити мету по зниженню вуглецевого сліду, пише FT.

Галузеві аналітики прогнозують, що невеликі гравці, які порівняно дешево купили видобувні активи, в найближчі 3-5 років стануть «гребти гроші лопатою» на дорогій нафті, а йти вони будуть «в фонди, про які ви навіть жодного разу не чули».

Видання зазначає, що борці з вуглецевими викидами даремно концентруються на великих приватних компаніях, оскільки на них, за даними МЕА, припадає лише 12% нафтогазових запасів, 15% видобутку і 10% пов'язаних з видобутком викидів, а домінують на ринку саме держкомпанії.

«Ми чомусь весь час говоримо про BP і Shell і чомусь забуваємо про Saudi Aramco і Adnoc, – цитує FT генерального секретаря Всесвітньої Енергетичної Ради Анджелу Уілкінсон. – Об'єктами тиску стали тільки нафтові компанії, що торгуються на біржі, але факт в тому, що галузь у світі влаштована по-іншому ».

Нагадаємо, на початку місяця стало відомо, що Shell має намір покинути Aera, спільне підприємство з видобутку нафти і газу в Каліфорнії з Exxon Mobil Corp. Компанія також розглядає можливість продажу своїх активів в Пермському басейні в Техасі.