Кліматичний саміт в Глазго: фантастичні обіцянки, які ніхто не збирається виконувати

Кліматичний саміт в Глазго: фантастичні обіцянки, які ніхто не збирається виконувати

Що важливого було вирішено на цій конференції і за що її критикують екоактивісти

Кліматичний саміт в Глазго: фантастичні обіцянки, які ніхто не збирається виконувати
фото Shutterstock

Під час кліматичного саміту в Глазго було підбито попередні підсумки того, що було зроблено за шість років з моменту підписання Паризької угоди у 2015 році.

На церемонії відкриття КС-26 голова конференції Алок Шарма сказав, що рішення за підсумками Глазго мають бути жорсткішими, ніж Паризька угода щодо клімату.

Колишній президент США Барак Обама наголосив на тому, як важливо боротися зі зміною клімату спільно. «Якщо ви хочете плисти на каное, веслувати варто всім в одному напрямку в один і той же час, – навів він аналогію.

Чинний президент Джо Байден раніше заявив, що конференція має стати поштовхом для початку десятиліття амбіцій та інновацій, щоб зберегти планету: «Ми створюємо історію. Чи зробимо ми все необхідне чи приречемо на страждання майбутні покоління?»

Міністр закордонних справ Тувалу, острову в Тихому океані, підійшов до питання творчо і записав відеозвернення до саміту, стоячи по коліна у воді. Так він спробував привернути увагу до проблем зміни клімату та острівної держави, яка може затонути через підвищення рівня Світового океану.

Боротьба з вирубуванням лісів

Понад 100 світових лідерів підписали угоду про вирубування лісів, загальна теза якої звучить так: «Зобов'язуємося працювати спільно, щоб зупинити та розвернути назад втрату лісів та деградацію земель до 2030 року». Робити це вони збираються у тому числі за рахунок збільшення інвестицій у сільське господарство, збереження та відновлення лісів, а також на підтримку корінних народів, які страждають у деяких частинах світу через зникнення лісів. Це одне з найвагоміших досягнень саміту зокрема тому, що серед тих, хто підписав угоду, був президент Бразилії Жаїр Болсонару, якого екологи нещодавно звинуватили в Міжнародному суді у злочинах проти людяності за вирубку лісів Амазонії.

Щоправда, одні ЗМІ зазначали, що подібна міжнародна угода 2014 року ніяк не допомогла зупинити вирубку лісів на планеті, а інші – що Болсонару не можна вірити. Крім того, міністр екології Індонезії (ця країна разом з Бразилією у 2019 році відповідала за 52% усіх лісів, що вирубуються на планеті) вже розкритикувала угоду як несправедливу, а також заявила, що президенти «не повинні обіцяти те, чого ми не зможемо зробити».

Відмова від вугілля

Понад 40 країн погодилися відмовитися від вугільної енергетики, яка є найбруднішим із способів отримання енергії. Угоду, зокрема, підписали Канада, Польща, Південна Корея, Індонезія, В'єтнам та Україна – основні країни, які використовують вугілля, поступово від нього відмовляться, причому більші економіки зроблять це у 2030-х роках, а дрібніші – у 2040-х.

Однак від угоди відмовилися без пояснення причин найбільші економіки світу, такі як США, Китай, Австралія та Індія. Експертні оцінки показали, що для того, щоб досягти обмеження зростання температури планети в межах 1,5 °C, розвинені країни повинні поступово відмовитися від вугілля до 2030 року, а не в 2030-х роках.

Крім того, критики відзначають надто розпливчасті умови угоди: «Ключовий зміст цієї невражаючої угоди в тому, що всім дозволили продовжувати використовувати вугілля ще довгі роки», – сказав Джеймі Пітерс з екологічної організації Friends of the Earth.

Вуглецева нейтральність

Серед головних тем на КС-26 були обіцянки різних країн про вуглецеву нейтральність. Вони прозвучали від багатьох країн, але цілі відрізняються датами і реалістичністю їх виконання. Сі Цзіньпін оголосив, що Китай прагнутиме досягти вуглецевої нейтральності до 2060 року. Прем'єр-міністр Індії пообіцяв скоротити викиди до нуля до 2070 року, вперше встановивши нульову мету для країни. Президент Росії Путін заявив, що вуглецева нейтральність у Росії має бути забезпечена до 2060 року.

Викиди метану

Ще одним важливим результатом саміту стала глобальна угода про скорочення викиду метану, яка також є однією із причин глобального потепління – на метан припадає 17% викидів парникових газів у результаті діяльності людини у світі. Угоду підписали понад 100 держав, включаючи США, Бразилію та країни ЄС, зобов'язавшись скоротити викиди метану щонайменше на 30% до 2030 року порівняно з рівнем 2020 року. Проте Росія, Китай та Індія угоди не підписали – і зазнали за це критики, оскільки саме ці три країни здійснюють найбільше викидів цього газу.

***

Підсумки кліматичного саміту розчарували екологів: «Кліматологи світу могли б надати кожному, у тому числі й собі, послугу, якби вони перестали вдавати, що можуть змінити клімат, і більше думали про адаптацію та енергетичні інновації. На жаль, легше давати хибні обіцянки та вимагати перерозподілу доходів», – написала Wall Street Journal.

Грета Тунберг радикально заявила, що цей саміт – провал. «Конференція сторін перетворилася на піар-захід, на якому лідери вимовляють гарні промови і оголошують фантастичні зобов'язання та цілі, тоді як за лаштунками уряди країн, як і раніше, відмовляються вживати будь-яких радикальних заходів щодо боротьби зі зміною клімату».

Цю думку підтримує віце-президент з клімату та економіки Інституту світових ресурсів Хелен Маунтфорд. «Зроблено багато гучних заяв, які не містять подробиць: коли, скільки, хто і що робитиме, – сказала вона в інтерв'ю CNN. – Це не врятує нас від підвищення глобальної температури на 1,5°С».

При цьому дослідницька група Climate Action Tracker опублікувала звіт, згідно з яким ризики підвищення температури у світі ще вищі. За їхніми даними, з такими темпами, як діють уряди зараз, до 2100 року температура у світі може зрости на 2,4 °C.

За матеріалами Forbes

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло