«У Маріуполі вбито понад 25 тисяч людей» — бійці «Азову» на пресконференції з «Азовсталі»

Що сталося. Заступник командиру полку Святослав «Калина» Паламар та офіцер управління розвідки Ілля Самойленко дають брифінг з маріупольського заводу «Азовсталь».

Джерело. Брифінг наживо транслює hromadske.

Деталі. Ситуація на «Азовсталі» станом на зараз

Ведуть інтенсивні обстріли. Лише за ніч ми нарахували 25 вильотів, зокрема з трьох стратегічних бомбардувальників. Працюють танки, міномети, снайпери, піхота намагається штурмувати.

За останні три дні евакуювали цивільних. Чи всіх евакуювали? Ми не можемо сказати, оскільки жодна міжнародна організацію чи українські політики не приїхали на завод, немає спеціальної техніки, щоб розібрати завали.
На території заводу є безліч загиблих цивільних та військових. Два дні тому попри режим тиші загинули троє наших військових: один з них від влучення ПТРК в автівку, яка мала забирати цивільних, а двоє інших – загинули під час скидання бомб з безпілотника. Також шестеро було поранено. Така ціна евакуації цивільних з заводу.

Ми не за слова тут, а за народ України. Ми виконуємо свій військовий обов'язок, нам не треба похвали. Ми завжди будемо боротися, поки живі, за справедливість, за те, щоб вивезти цивільних та поранених військових.

Блокада Маріуполя

Захоплення Маріуполя відбувається останні 2,5 місяці. Така осада і таке захоплення відбувалося так довго, такого ще не було в історії, з такою кількістю жертв серед військових ворога, так і значних втрати серед мирного населення.

Найбільш розбиває мені серце те, що відбувається евакуація невеликих груп. Політики відзначають невеликі перемоги – евакуацію кількох десятків та сотень людей, водночас понад 25 тисяч людей було вбито російською армією.

Героїзм

Правда в тому, що ми – унікальні. Ніхто не очікував, що ми так довго простоїмо... Багато людей кажуть, що ми – герої. Багато нас називають героями... Ми виконуємо свою роботу.

Героїзм з’являється тоді, коли зазнає невдачі планування та організація. Багато людей вважають, що ми живі герої. Переважно так воно і є. Коли почалося оточення міста, ми вирішили все одно тут стояти і захищати його.

У нас був наказ захищати Маріуполь. Але у нас не було наказу повністю взяти на себе командування обороною Маріуполя, але це рішення ухвалили, бо більше ніхто на нього не спромігся. Ніхто не очікував, що ми так довго протримаємося. Я теж не очікував. Ми думали, що рф всіх подолає, але ЗСУ встояли.

Втрати окупантів

Українські бійці «Азову» вбили в Маріуполі 2,5 тисячі російських військових та поранили ще 5 тисяч окупантів – це більше ніж 15% військових втрат їхньої армії. Таких втрат завдали з 24 лютого по 15 квітня.
Ми також знищили понад 60 танків і пошкодили ще 30 – це 10% їхніх втрат. А також знищили 10% артилерійських систем окупантів.

Були дні, коли на Маріуполь скидали понад 150 авіабомб. І ми отримали нуль підтримки. Ні повітряної допомоги, ні наземної, ні артилерійської підтримки. Ми фактично були покинуті напризволяще.

Шанси у Маріуполі

Перший варіант: можна відкласти зброю і чекати на кінець: це буде повільна смерть від голоду або швидка – від бомб.

Другий варіант: можна спробувати втекти, як боягуз. Думати лише про власне життя, а не про обов'язок та присягу. Саме таке відбулося з командиром морпіхів 36-ї бригади: він відмовився виконувати наказ і він спробував втекти з міста з невеликою групою танків і броньованих машин. Такий варіант може призвести до смерті, одна людина загинула.

Третій варіант: можна здатися. Четвертий варіант: єдиний спосіб, який гарантує вам життя і вам не буде соромно – це стояти і боротися.

Ми весь цей час знали, що полк «Азов» немає високих шансів на виживання, якщо нас візьмуть у полон, здатися від нас – неприйнятно. Ми не можемо зробити такий подарунок ворогу. Кожна людина, яка є полоненою, це ресурс політичного і військового тиску, щоб підвищити рівень переговорів і позицій, які ми можемо залишити на політичній сцені.

Евакуація військових

Ми можемо бути лише евакуйовані, тому що ми вже витратили вже всі наші ресурси для ефективної оборони. У нас все ще є провізія, вода та зброя, зокрема артилерія, але ми не можемо її використовувати, тому що ми близько до міста. Але всі наші ресурси обмежені, ми не отримували поновлення ресурсів. Ми будемо боротися до кращого вирішення ситуації.

Бекграунд. Нагадаємо, під час евакуації з «Азовсталі» окупанти облаштували нову вогневу точку для обстілів заводу.