Проблема будівельного сміття: що можна переробляти, а які відходи слід поховати на полігоні
Будсміття може дати роботу місцевому населенню та дозволити заощаджувати природні ресурси
Стало відомо, що робити із будівельним сміттям, яке утворилося внаслідок руйнувань понад 3500 об’єктів інфраструктури в Україні від вибухів та обстрілів.
Джерело. Про це йдеться в матеріалі Mind «Підняти з руїн: що робити із залишками розбомблених будинків».
Деталі. Зазначається, що будівельне сміття відрізняється від «класичного» будсміття, адже складається з залишків різних за структурою й походженням матеріалів, і це ускладнює його перероблення.
Наприклад, азбестовий шифер, який часто використовували для обладнання покрівлі, належить до небезпечних відходів. У зруйнованих спорудах відокремити його від загальної маси відходів досить складно. Відповідно, якщо цей матеріал залишається, то всі відходи з ним слід поховати на полігоні.
Один зі способів вийти із цієї ситуації – відвозити відходи на наявні звалища для твердих побутових відходів або на тимчасові майданчики для збереження. Водночас член ради директорів КБУ, директор ДП «НДІБК» Геннадій Фаранюк зазначає, що ще до війни площа сміттєзвалищ і полігонів в Україні сягала понад 8500 га, що еквівалентно площі Бельгії.
За його словами, збільшувати площу звалищ нераціонально, адже країна не може собі цього дозволити. Він наголошує, що сміття треба переробляти й воно може бути повторно використане.
Тож першим етапом обов’язково має бути сортування, від якого залежить можливість подальшого перероблювання й утилізації будівельного сміття. Після цього можна переходити до наступного етапу – лабораторних досліджень і визначення технології повторного використання для кожної з груп із залученням профільних підприємств.
Після виконання комплексу лабораторних досліджень слід визначитись із технологією складування, накопичення, попереднього сортування вихідної сировини. А ще – розробити технологію перероблювання окремих видів сировини, правильно обрати дробильно-сортувальне й промивне устаткування, обґрунтувати параметри основного й допоміжного обладнання, знайти виробників і постачальників, виконати попередні техніко-економічні розрахунки.
«Лише після виконання зазначених робіт і затвердження їх результатів слід переходити до розробки проєкту спеціалізованого полігону для збирання і перероблювання будівельних залишків, закуповувати обладнання й організовувати виробничо-організаційні заходи», – уточнює Андрій Бондаренко д. т. н., професор НТУ «Дніпровська політехніка».
Зазначається, що в разі перероблювання будівельного сміття одразу зменшується навантаження на звалища. Також це дозволяє заощаджувати природні ресурси та дає роботу місцевому населенню.
Бекграунд. Нагадаємо, що загальна сума прямих збитків інфраструктури через агресію рф вже перевищує $105,5 млрд.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
