Кабмін дозволив трьом компаніям зовнішньоекономічні операції з військовими товарами
Одна з них, ймовірно, є фігурантом скандалу з поставками Міноборони сухпаїв. У січні цього року Госпсуд Києва за позовом міністерства арештував рахунки фірми

Що сталося. Кабінет Міністрів України дозволив трьом українським компаніям експортувати та імпортувати товари військового призначення: одній – державній, ще двом – приватним.
Джерело. Про це йдеться у постанові КМУ від 10 лютого №126.
Деталі. Йдеться про Шосткинський державний завод «Імпульс». Уряд дозволив компанії до 1 лютого 2027 року експортувати боєприпаси, запальники, підривники, детонатори та компоненти до них; бомби, торпеди, ракети (в тому числі керовані), інші вибухові пристрої та заряди і супутнє обладнання. Водночас Кабмін дозволив заводу ввозити з-за кордону реакційноздатні матеріали.
Варто зазначити, що Шосткинський «Імпульс» за кілька місяців до війни (у листопаді 2021 року) налагодив серійне виробництво боєприпасів для автоматичних гранатометів. Тоді ж анонсувалося укладання контракту з «Укроборонпромом» на виробництво 600 000 таких боєприпасів на рік. Загалом йшлося про півтора мільйона одиниць за три роки.
Відповідний дозвіл отримали ще дві приватні фірми – «Танос Текнолоджи» (до 1 березня 2027 року) та «Науково-виробниче підприємство «Укрджет» (до 1 серпня 2027 року). Щодо останньої, йдеться про виробника реактивних і багатоцільових безпілотних авіаційних комплексів. Так, влітку минулого року міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров заявляв, що уряд планує закупити українські дрони, в тому числі UJ-22 Airborne, виробництва «Укрджет». У листопаді того ж року керівник компанії Олександр Чендеков у ЗМІ розповідав про необхідність фінансування розробників дронів, зазначаючи, що «державне фінансування завершується тим, що роблять якийсь непотріб».
Уряд також дозволив компанії експортувати системи розвідки цілей, визначення дальності, спостереження чи супроводження цілі; обладнання для військової підготовки (зокрема, тренажери бойових польотів) та технології.
Що стосується «Танос Текнолоджи», фірма з такою самою назвою минулоріч втрапила у скандал з постачанням сухпайків для Міноборони. У грудні 2022 року Міністерство звернулося до Господарського суду Києва з вимогою стягнути з компанії майже півмільярда гривень, а саме 476 млн грн.
У січні 2023 року суд вирішив накласти арешт на банківські рахунки «Танос Текнолоджи» в межах суми позовних вимог. Варто зазначити, що у травні минулого року Подільською окружною прокуратурою Києва вже було накладено арешт на рахунки фірми. Зазначалося, що «..фактичне постачання товарно-матеріальних цінностей не здійснювалося, що свідчить про розтрату бюджетних коштів на користь вказаного Товариства». 7 червня 2022 року Подільський райсуд скасував рішення прокурора.
Згідно з постановою Кабміну, «Танос Текнолоджи» може вивозити за кордон гвинтівки, карабіни, револьвери, пістолети, автоматичні пістолети та кулемети.
Бекграунд. Як раніше повідомляв Mind, депутати Ради пропонують позбавити Кабмін функцій уповноважувати на експорт/імпорт військових товарів.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].