Українське зерно стоїть на кордоні: митники намагаються перестрахуватися, Мінекономіки домовляється з Молдовою та Румунією, відкатів (поки що) ніхто не вимагає
Експортери зіткнулися з труднощами оформлення аграрних вантажів, доводячи їхню «транзитність»

З 15 вересня Єврокомісія скасувала запроваджену в травні заборону на імпорт українського зерна до п'яти східноєвропейських країн. Одразу після цього більшість із цих країн відновили обмеження на національному рівні, трансформувавши або посиливши вимоги.
Так, Польща розширила заборонені до ввезення номенклатури, додавши до базових сільгоспкультур висівки та макуху, Угорщина розширила список заборонених до ввезення товарів одразу до 24 позицій, у Болгарії заборонено ввезення соняшнику. Словаччина залишила обмежувальні заходи без змін, а Румунія скасувала ембарго. Але нещодавно стало відомо, що тепер і Молдова запроваджує ліцензування на імпорт насіння соняшника.
Такий різнобій спричинив природні наслідки – оформлення аграрних вантажів з України рекордно ускладнилося, оскільки при замитненні партії потрібно дотриматися всіх запроваджених транзитними країнами умов і гарантувати непотрапляння збіжжі на ці ринки.
На яких ділянках виникли проблеми з відправленням аграрних вантажів? Йдеться як про сухопутні залізничні маршрути, так про водні – і на річці Рені/Ізмаїл у напрямку порту Констанца.
У чому складність оформлення? Українська сторона прагне прогарантувати, що транзитне зерно призначене для покупця за межами країни, яка обмежила його ввезення. Проте дуже часто в ланцюгу експорту «фермер – трейдер/посередник (нерезидент)» останнім виступає компанія з реєстрацією в одній із цих п'яти країн.
Внаслідок цього українські митні органи побоюються видавати дозвіл (ЄВРО1) на вивезення, навіть якщо у вантажних документах/інвойсах значиться «Констанца у транзиті». У такому разі митниця вимагає вказати країну – кінцевого одержувача. Однак часто це зробити неможливо, якщо кінцевим покупцем виступає транснаціональна компанія, яка формує партії з різного зерна та продає їх у всьому світі. У такому разі фінальна точка продажу товару спочатку невідома.
Наскільки затягується оформлення? Щоразу по-різному, але Mind відомо щонайменше про два випадки, коли товар знаходився «на колесах» три доби через плутанину в оформленні паперів на виїзд.
Чи є тут корупційна складова? Представники експортерів – як брокери, так і експедитори – кажуть, що проблема не є рукотворною і спроб «продати її роз’язання» не було помічено. Йдеться про об'єктивні труднощі на першому етапі налагодження нових механізмів. Має місце хіба що бажання митників перестрахуватися, адже саме вони відповідатимуть у разі виявлених порушень.
Що відбувається на рівні держорганів? Як написав торговий представник України, заступник міністра економіки Тарас Качка, Україна та Молдова спільно з Румунією працюють над запровадженням дієвих механізмів транзиту українських зернових у контексті застосування між Україною та п'ятьма державами – членами ЄС механізму верифікації та погодження експорту деяких аграрних товарів.
«Виявлені проблеми з митним оформленням вантажів на п'ять країн будуть усунуті належним чином», – запевнив він.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].