В Україні роками працювали тисячі відеокамер з серверами у москві – «Схеми»
Зазначається, що відео з камер перш ніж з'явитися на телефоні чи комп'ютері споживача, потрапляє на сервери

В Україні працювали тисячі камер відеоспостереження з ПЗ від російського виробника TRASSIR/DSSL. Камери роками могли передавати інформацію на сервери, розташовані у рф. Водночас сервери належать компаніям, що мають зв'язки з фсб росії.
Про це йдеться у матеріалі розслідування програми «Схеми» на «Радіо Свобода».
Зазначається, що відео з камер перш ніж з'явитися на пристрої споживача, потрапляє на сервери. Камери з відповідним ПЗ упродовж останніх двох десятиліть масово закуповували та встановлювали як державні підприємства, так і приватний бізнес
Уточнюється, що йдеться, зокрема, про ЧАЕС, Адміністрацію морських портів, «Нову пошту», «Велику кишеню» та інші підприємства.
Водночас додається, що такі камери купували також пересічні українці для своїх приватних осель.
За даними розслідування, використання цієї технології Україна обмежила лише 27 лютого 2022 року, коли спецкомісія при Держспецзв'язку схвалила рішення, згідно з яким всі українські інтернет-провайдери мали заблокувати доступ до десятків мільйонів IP-адрес рф, зокрема серверів компанії TRASSIR.
«Але й досі, увімкнувши VPN, користувачі мають можливість користуватись цим російським софтом – відправляючи таким чином весь відеопотік на сервери у москві, що підтвердив експеримент», – наголосили журналісти.
Наголошується, що бренд TRASSIR належить російській компаній DSSL, яка працює в Україні щонайменше 20 років, а один із її ключових постачальників – фірма «Трассір ЄС». Водночас у компанії відповіли, що розірвали угоду з TRASSIR у квітні 2023 року.
Окрім цього, в СБУ наголосили, що звертали увагу на це ПЗ ще у 2020 році, коли Львівська ОДА оголосила тендер на закупівлю відповідних камер, проте скасувала його через попередження спецслужби.
Тоді служба попередила, що ПЗ розпізнає «номерні знаки авто, залізничні номери потягів, обличчя водіїв, пасажирів» і що це «могло бути використано для отримання інформації про пересування військової техніки залізничним транспортом та загальними автошляхами».
«Але на ситуацію з використанням TRASSIR на всій території України це майже не вплинуло», – повідомляється у розслідуванні.
Журналісти дізнались, що у травні 2022 року Держспецзв'язку попередило «органи сектору безпеки та оборони» про те, що «компанія TRASSIR/DSSL співпрацює з федеральними міністерствами та службами сектору безпеки рф».
«Наразі залишається й інший ризик: TRASSIR може повернутися на ринок України під виглядом закордонного продукту, зокрема AziGuard румунської компанії AziTrend. Це румунське ПЗ, але судячи з рекламних роликів компанії, складається зі софту TRASSIR. Український постачальник «ТРАССІР ЄС», як повідомила його керівниця, вже з ними співпрацює», – зауважили «Схеми».
Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що понад 80 російських софт-продуктів працюють на українському ринку.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].