«Налагодив відносини з Туреччиною»: експерти позитивно оцінюють призначення Сибіги на посаду міністра МЗС

5 вересня Верховна Рада проголосувала за відставку міністра закордонних справ Дмитра Кулеби і призначення на його місце його заступника – Андрія Сибіги.

DW запитала думку експертів, як вони оцінюють це призначення і чи варто чекати змін у зовнішній політиці України.

49-річний Андрій Сибіга, уродженець Тернопільщини, навчався у Львівському державному університеті ім. І. Франка, де здобув освіту фахівця з міжнародних відносин, перекладача та юриста.

З 22-річного віку майже безперервно працював на різних посадах у МЗС, а першим значним кар'єрним зльотом для нього стало призначення у 2016 році послом України у Туреччині. Цей пост він обіймав до 2021 року, після цього був в Офісі президента, де як заступник керівника Офісу Андрія Єрмака відповідав за питання зовнішньої політики та розвитку стратегічного партнерства. Останні п'ять місяців він був першим заступником Кулеби.

Серед досягнень Сибіги директор київського центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко назвав формування стратегічних партнерських відносин із Туреччиною на посаді посла у цій країні.

«Це можна вважати успіхом, тому що Туреччина – дуже непроста країна. А ми отримали «Байрактари», є багато спільних проектів, підписали угоду про вільну торгівлю між Туреччиною та Україною. Це все сталося саме під час його роботи послом», – прокоментував він для DW.

На посаді першого заступника міністра закордонних справ Сибіга брав участь у переговорах із іноземними дипломатами. Велику увагу приділяв розвитку відносин із Китаєм, зокрема, зустрічався із спецпредставником уряду КНР з Євразії Лі Хуеєм. У червні Сибіга відвідав Китай, де закликав Пекін взяти участь у глобальному саміті миру у Швейцарії, а китайські компанії – активніше приєднуватися до допомоги Україні.

Фесенко вважає, що питання про заміну Кулеби виникло не зараз, чутки про це були ще рік тому. Частково це було пов'язано з тим, що йому не вдалося виконати деякі доручення президента, наприклад, створення міжнародного трибуналу для путіна, зазначає експерт.

Крім того, за його словами, у МЗС накопичилася низка організаційних, кадрових, фінансових проблем. «Кулеба – яскравий дипломат, який дуже активно персонально займався просуванням українських інтересів за кордоном. Але він «випустив» внутрішню ситуацію в міністерстві. Тому досвідченого дипломата Сибігу, який розуміється на тому, як працює адміністративна машина, призначили спочатку заступником, а тепер міністром», – вважає Фесенко.

Політолог не бачить у такій ротації посилення впливу керівника ВП Андрія Єрмака. «Саме тоді, коли Єрмак став керівником ОП, Кулеба став главою МЗС. І те, що він чотири роки працював на цій посаді, свідчить про те, що жодних проблем та конфліктів між Кулебою та Єрмаком не було. Там був чіткий розподіл сфер повноважень», – каже Фесенко.

Екс-міністр закордонних справ України Павло Клімкін, зі свого боку, вважає, що зв’язки Сибіги з ОП спростять йому роботу на новій посаді.

«Його добре знає президент і він розуміє ОП. Це йому спростить виконання майбутніх завдань. А вони величезні», – наголосив він. Клімкін позитивно оцінює призначення нового глави МЗС.

«Я дуже давно знаю Сібігу, ще коли він працював у юридичній сфері. Ми працювали спільно», – каже Клімкін.

Також позитивно коментує призначення Сибіги і професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань.

«Я чув про нього хороші відгуки не тільки як про професіонала, а й про людину. Але я сам із ним особисто не контактував», – зазначив він DW.

«Я думаю, що принципово зовнішня політика не зміниться. Можливо, зміняться певні акценти в роботі з Глобальним Півднем, підготовці до реалізації формули миру та до другого саміту миру. Також можна змінити форму комунікації з міжнародними партнерами. Але ці нюанси будуть визначатися особисто міністром та його комунікацією з президентом та Єрмаком», – підсумував Гарань.

Бекграунд. Нагадаємо, The Telegraph писав, що Кулебу могли звільнити через небажання Заходу надати Україні дозвіл на далекобійну зброю. Минулого тижня він звинуватив союзників у невиконанні своїх обіцянок надати Києву системи ППО.