Проєкт про підвищення податків протиречить Конституції – юридичне управління Ради

Головне юридичне управління Верховної Ради провело аналіз законопроєкту №11416-д, що передбачає підвищення ставок військового збору та низки інших податків, і зробило висновок, що деякі його положення суперечать Конституції України.

Про це йдеться у висновку управління щодо поданого до другого читання тексту законопроєкту №11416-д. 

«За результатами експертизи, зазначаємо про те, що його окремі положення не відповідають Конституції, не узгоджуються із законами України та не враховують правову позицію Конституційного Суду України», – йдеться у висновку юристів.

Перш за все проєктом передбачається запровадження авансових внесків із податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств і військового збору. Якщо авансовий внесок перевищує нараховане податкове зобов’язання за звітний рік, таке перевищення не зараховується на майбутні платежі та не підлягає поверненню платнику. Тобто ці умови суперечать принципам рівності платників перед законом і нейтральності оподаткування, що вимагає однакового підходу до всіх платників податків без дискримінації.

По-друге, юруправління Ради зазначило, що вказана в законопроєкті пропозиція щодо встановлення розмірів авансового внеску з податку на прибуток (для обмінних пунктів) у євро нівелює конституційне значення гривні як грошової одиниці України.

По-третє, низка положень законопроєкту не враховує вимог статті 8 Конституції України, адже порушує «принцип юридичної визначеності та передбачуваності закону».

Крім того, юристи розкритикували запровадження оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих у вигляді заробітної плати та грошового забезпечення для військових і правоохоронців, військовим збором за ставкою 5%.

 Вказане уточнення є незрозумілим, адже за такою ставкою оподатковуватимуться доходи всіх фізичних осіб», – йдеться у висновку.

Юристи також вказали, що законопроєкт запроваджує підвищену ставку військового збору для всіх фізичних осіб, хоча в Податковому кодексі передбачаються виключення щодо нарахування військового збору з доходів осіб, які беруть участь у бойових діях з агресором.

Головне юридичне управління розкритикувало ще одну норму – зміни в розрахунку мінімального податкового зобов'язання (МПЗ) для власників сільськогосподарських земель. Законопроєкт пропонує встановити мінімальний розмір цього зобов'язання на рівні 700 грн за гектар, а для ділянок, де частка ріллі становить не менше 50%, – 1400 грн за гектар. На думку юристів, ці зміни ускладнюють належний розрахунок МПЗ.

Ба більше, прикінцеві та перехідні положення законопроєкту містять доручення Кабінету Міністрів внести зміни до методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення з урахуванням наслідків зміни клімату та зменшення рентного доходу, зокрема через зменшення зрошуваних земель внаслідок руйнації греблі Каховської ГЕС. Ці зміни планується застосувати з 1 січня 2025 року. Однак, за словами юристів, зазначене не відповідає статті 6 Конституції України, яка передбачає поділ державної влади на законодавчу, виконавчу та судову.

Довідково.

Оновлена версія проєкту закону передбачає:

1) підвищення військового збору (ВЗ) на період до 31 грудня року, у якому буде припинено воєнний стан, а саме:

• підвищення ставки з 1,5% до 5%;
• встановлення ВЗ у розмірі 1% від доходу платників єдиного податку ІІІ групи;
• встановлення ВЗ для ФОП – платників єдиного податку І, ІІ та IV групи на рівні 10% від розміру мінімальної ЗП;

2) встановлення ставки податку на прибуток для банків за 2024 рік у розмірі 50%;

3) встановлення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%;

4) вдосконалення запропонованої моделі визначення розміру авансових внесків із податку на прибуток підприємств для АЗС;

5) зміна податкового періоду з квартального на місячний для подання звітності про виплачені доходи на користь фізичних осіб (для економічного бронювання);

6) доручення Кабміну розробити законопроєкт про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування військового збору до спецфонду держбюджету з метою їх спрямування на потреби фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони.

Як повідомив нардеп Ярослав Железняк, Рада вже розпочала розгляд проєкту. До нього внесено понад 1300 правок. За словами нардепа, завтра планується голосування в цілому.

Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що збільшення податкового навантаження штовхне бізнес у «тінь». В Україні рівень податкових ставок на заробітну плату становить 40%, що призводить до того, що багато підприємців уникають сплати «білих зарплат» й обирають тіньовий бізнес. Для розв'язання цієї проблеми необхідно суттєво зменшити зарплатні податки, до рівня 20–25%. Про це в інтерв'ю Mind розповіла керівниця ЕВА Анна Дерев'янко. Вона зазначила, що загальний рівень податків в Україні не є надто високим у порівнянні з іншими країнами, отже, є можливість для зростання. Однак, за словами Дерев'янко, у європейських країнах ситуація подібна: у Бельгії, Іспанії, Німеччині тощо, хоча у Швейцарії в деяких кантонах ставки податків нижчі. Проте там всі сплачують податки, оскільки відсутність цього може призвести до серйозних наслідків.