США хочуть відійти від участі в зовнішній політиці і переключитися на внутрішні проблеми

«Міністерство війни» США, як віднедавна називається Пентагон, пропонує зробити пріоритетом Сполучених Штатів внутрішні виклики та загрози в межах Західної півкулі замість стримування росії та Китаю.

Про це йдеться у проекті нової Стратегії національної оборони, представленому голові військового відомства Піту Гегсету минулого тижня, пише Politico.

Джерела видання зазначають, що ухвалення документа стане серйозним відходом від політики попередніх адміністрацій. Раніше Трамп називав Китай «головним суперником США», наголошуючи, що Пекін і москва «хочуть створити світ, що відповідає їхній авторитарній моделі», а Джо Байден вказував на необхідність протистояння «скоординованим ядерним викликам» з боку росії і Китаю.

Нова лінія може викликати різку реакцію в обох партіях, особливо серед прихильників жорсткої лінії щодо Пекіна та москви, попереджають джерела.

«Це буде серйозне зрушення для США та їхніх союзників на кількох континентах. Старі обіцянки США починають ставитися під сумнів», – зазначив один із співрозмовників, знайомих із проектом.

Такий розворот «зовсім не відповідає яструбиним поглядам президента Трампа» щодо згаданих країн, наголосив республіканський експерт із зовнішньої політики. Він нагадав, що президент продовжує звинувачувати Китай, росію та Північну Корею у змові проти США і зберігає високі тарифи на китайські товари.

Гегсет ще може скоригувати проект Стратегії. Але багато в чому зміни вже відбуваються. Наприклад, Пентагон задіяв тисячі військовослужбовців Національної гвардії для підтримки правоохоронних органів у Лос-Анджелесі та Вашингтоні та направив кілька військових кораблів та винищувачів F-35 до Карибського басейну для припинення постачання наркотиків до США. Пентагон також створив мілітаризовану зону вздовж південного кордону з Мексикою, що дозволяє військовим затримувати цивільних осіб.

Нинішній курс багато в чому пов'язаний із політикою заступника глави Пентагону Елбріджа Колбі, що збігається з позицією віце-президента Джей Ді Венса, який хоче звільнити США від надмірних зарубіжних зобов'язань.

Союзники США особливо стурбовані, що це може призвести до виведення американських військ з Європи та Близького Сходу, а також до скорочення найважливіших програм сприяння безпеці. Вже підтверджено, що американське фінансування втратить Латвія, Литва та Естонія. США виділяли сотні мільйонів доларів щорічно для зміцнення оборони цих країн, у тому числі закупівлю ракетних систем HIMARS.

За даними дипломатів, НАТО готується до скорочення контингенту приблизно з 80 тисяч американських військових у Європі в найближчі роки.