Опитування: більшість українців не погоджуються на здачу росії територій в обмін на “перемир’я”

Більшість українців не готові пожертвувати територіями заради закінчення війни із росією. Проти таких поступок висловилися 58% жителів країни, йдеться в результатах опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

32% згодні піти на це заради миру. Частка таких громадян почала зростати з кінця весни 2023-го, проте перестала змінюватись із травня цього року.

При цьому за минулі п'ять місяців частка тих, хто проти здачі територій, збільшилася з 55% до 58%.

Уточнюється, що в опитуванні не йшлося про офіційне визнання певних територій російськими. Частина українців, які виступили за негайний мир, висловили готовність відкласти звільнення захоплених земель на майбутнє у відповідний для цього час. Також у КМІС наголосили, що така позиція не тотожна «миру на будь-яких умовах» чи готовності до капітуляції.

Українцям також ставили питання, в якому пропонувалася конкретна територіальна поступка: всі захоплені росією землі, Крим чи Донбас (Донецька та Луганська області).

Формулювання звучало так: «Уявіть, що для досягнення миру буде така вимога. Україна офіційно цього не визнає, але росія зберігає контроль над…»

Респонденти мали вибрати одну з відповідей: «легко» погодитися; відзначити, що це буде «важкий, але прийнятний» варіант; або відкинути пропозицію.

Згідно з результатами, відмовитися від усіх захоплених росією територій заради миру готові лише 30% українців, від Донбасу та Криму – 46%. Легко це зроблять лише 4%, 7% та 7% відповідно.

Категорично неприйнятними такі варіанти вважають 64%, 50% та 51% опитаних.

Респондентів, які різко проти територіальних поступок або не визначилися з думкою щодо цього, додатково запитували, чи змінилася б їх позиція, якби Україна натомість отримала «членство в НАТО і справді надійні гарантії безпеки».

У цьому випадку частка готових відмовитися від усіх захоплених росією територій становила б 51%, від Донбасу та Криму по 65%.

Категорично проти поступок навіть за умови членства в НАТО – 42%, 30% та 30% громадян відповідно.

Коментуючи результати опитування, виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що зараз Україна перебуває в непростому становищі: російські війська просуваються на Донбасі, а на міжнародній арені ситуація турбулентна і невизначена, особливо після президентських виборів у США.

І у Києві, і у Вашингтоні чекають, кого новий голова Білого дому Дональд Трамп обере на керівні пости у сфері безпеки та оборони, щоб зрозуміти, як він формуватиме політику на українському напрямі. Водночас, запрошення країни до НАТО вже здається «менш ймовірним», зазначало джерело Reuters на Банковій.

Бекграунд. Як повідомлялося, Трамп планує посадити росію та Україну за стіл переговорів у перший же день на посаді президента США, заявила прес-секретар обраного глави держави Керолайн Лівітт. Інавгурація має відбутися 20 січня 2025 року.

Між тим ЗМІ пишуть, що новим держсекретарем США може стати Марко Рубіо – прихильник «мирної угоди» з росією.