AFP: до українців у Польщі все частіше ставляться негативно, настрої серйозно погіршилися

Видання AFP, опитавши українських біженців, що проживають у Польщі, описує суттєві зміни, які відбулися за останній час у ставленні поляків до українців.

Одна зі співрозмовниць видання – 58-річна Галина Муляр, яка прибула з Миколаєва до Польщі та з емоціями згадувала величезну солідарність поляків, коли прибув евакуаційний поїзд з її дочкою та іншими біженцями на початку російського вторгнення у 2022 році.

Але через три роки антиукраїнська риторика стала мейнстрімом польської політики.

Цього тижня поляки обрали президентом націоналіста Кароля Навроцького, який протягом усієї своєї кампанії ставив під сумнів права українців у Польщі.

«Так багато чого змінилося. Мене турбує те, що було сказано про українців під час (президентської) кампанії», – каже Муляр у Варшаві, куди вона приїхала з Познані, щоб отримати посвідку на проживання.

Навроцький стверджував, що українці «створюють проблеми в чергах у лікарнях» і «не повинні жити краще за поляків», також звинувачував Київ у невдячності до своїх союзників – усі ці аргументи часто використовують польські ультраправі.

Його проєвропейський суперник, Рафал Тшасковський, закликав людей не піддаватися «російським наративам» про Україну.

Але – у невдалій спробі отримати голоси ультраправих – він усе ж заявив, що деякі виплати українським біженцям слід скоротити.

На думку Муляр, настрої в Польщі серйозно погіршилися.

«Спочатку все почалося з документів, черги стали набагато довшими», – сказала вона AFP.

Багато українців зіткнулися з довшими бюрократичними процедурами отримання документів, що легалізують їхню присутність у Польщі.

Потім вона помітила, що соціальні мережі настільки переповнені антиукраїнським контентом, що вона перестала їх читати.

Невдовзі вона стала жертвою ксенофобських коментарів у магазинах, на які вона «просто закриває очі».

Але вона не одна така. Українці у Варшаві, з якими спілкувалося AFP, – біженці та мігранти, які роками проживають у Польщі – були стривожені безпрецедентним правим тоном кампанії.

«Шкода вже завдана», – каже Олена Бабакова, оглядачка польсько-українських відносин та української громади в Польщі.

Хоча тема мігрантів роками домінувала у виборчих кампаніях у консервативній католицькій країні, Бабакова стверджує, що вона «вперше стала суворо спрямована проти українців».

До всього цього націоналіст Навроцький часто порушував давні суперечки XX століття між Польщею та Україною.

Проєвропейський табір також загравав ыз цією риторикою, яка, за словами Бабакової, «забрала надію» на налагодження добрих відносин.

Вона каже, що найбільше від цієї тенденції постраждають українці, які працюють у сфері послуг – переважно жінки, які найбільше контактують із поляками та, «як не парадоксально, справді хочуть інтегруватися в польське суспільство».

Ольга Клименко – одна з них. Вона одна з мільйона українських біженців у Польщі і працює в готелі. Ольга втекла в Польщу від російської окупації у 2022 році з міста Ізюм.

«Мені боляче, і це турбує, – сказала вона AFP. – Важко знати, що принесе завтрашній день».

Як і багато хто, вона хвилюється за свій статус у Польщі. Серед біженців існує велика невизначеність щодо майбутнього процесів легалізації.

«Мій будинок зруйнований. Якщо з Польщі буде якийсь тиск, мені нікуди повернутися», – пояснила Клименко.

Бекграунд. Як повідомлялося, новий польський президент Навроцький пропонує Зеленському почати «вирішення назрілих історичних питань».

Він стверджує, що з цього має початися діалог між обома країнами для «побудови безпечного майбутнього».