З підсумкового комюніке саміту НАТО зникли згадки про вступ України і про виділення їй $40 млрд допомоги

Проєкт комюніке саміту НАТО, який відбудеться 24–25 червня в Гаазі, виявився дуже коротким. З нього майже зникла згадка України, а наголос зроблено на підвищенні оборонних витрат.

Про це повідомляє Bloomberg, який ознайомився з документом.

Нинішній документ разюче відрізняється від торішнього, який складався з більш ніж десятка сторінок і обіцяв надати довгострокову оборонну допомогу Україні, зазначає Bloomberg.

Нинішня заява присвячена виключно видаткам на оборону. Країни альянсу мають пообіцяти довести їх із нинішніх 2% принаймні до 3,5% ВВП до 2032 року і витратити ще 1,5% на захист інфраструктури, кордонів та інші пов'язані з обороною заходи, включно з підготовкою цивільного населення до криз.

Члени НАТО також розглянуть питання щодо включення своєї допомоги Україні до загальної цифри оборонних витрат.

У проєкті комюніке немає кількох значущих заяв, які містилися в минулих деклараціях. Так, не йдеться про перспективи, нехай довгострокові, вступ України до НАТО. Також немає торішньої обіцянки виділяти Києву $40 млрд на рік як військову допомогу.

Тодішній генсек альянсу Єнс Столтенберг спочатку запропонував дати 100 млрд євро на п'ять років, але, зустрівши опір ряду країн, замінив його на 40 млрд євро на рік.

Однак і це не спрацювало: рішення не ухвалили, оскільки не всі країни були готові давати конкретні зобов'язання на кілька років наперед.

На початку цього року Євросоюз намагався ухвалити власний пакет військової допомоги Україні на 40 млрд євро, його запропонувала очільниця європейської дипломатії Кая Каллас. Але й цей план не пройшов, проти виступили Італія, Франція, Іспанія та Португалія.

У проєкті комюніке росія називається «загрозою» для євроатлантичної безпеки: на цьому наполягали багато країн, проте, враховуючи позицію нинішньої американської адміністрації, не було гарантій, що таке формулювання буде включене, зазначає Bloomberg.

Водночас, на відміну від торішніх декларацій, немає згадки про росію-агресора, яка веде загарбницьку війну в Україні. США при Дональді Трампі заблокували таку згадку вже у кількох міжнародних документах, наприклад у резолюції Генеральної асамблеї ООН.

Сам саміт у Гаазі теж буде коротким, оскільки нинішній генсек Марк Рютте поставив головною метою дати Трампу, який наполягав на збільшенні витрат до 5% ВВП, відчути перемогу.

Під час першого президентського терміну Трампа саме Рютте, який тоді був прем'єр-міністром Нідерландів, зміг залагодити конфлікт на саміті НАТО, коли Трамп вимагав встановити мету у 2% ВВП і інакше погрожував залишити зустріч.

На нинішньому саміті, окрім вечері з королем Нідерландів, запланована лише одна-єдина сесія про витрати на оборону. Це зроблено для того, щоб обмежити можливість публічних сварок між Трампом і лідерами інших країн, кажуть співрозмовники Bloomberg.

Бекграунд. Нагадаємо: нещодавно Рютте заявив про надання Україні додаткової військової допомоги на суму 20 млрд євро – таке рішення було ухвалено під час зустрічі міністрів оборони Альянсу.