Новий Трудовий кодекс виходить на фінішну пряму: уряд просуває реформу ринку праці

Новий Трудовий кодекс України переходить у фазу предметного доопрацювання в парламенті. Уряд розглядає реформу як ключовий елемент ширшої трансформації ринку праці – з фокусом на легалізацію зайнятості, гнучкі формати роботи та наближення до стандартів ЄС.

Про це заявив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев під час «Форуму: ринок праці для економіки майбутнього» у межах презентації реформи.

«Це не завершення дискусії, а перехід до предметного парламентського доопрацювання між першим і другим читаннями. Україна не може далі відкладати оновлення трудового законодавства, нам потрібно підтримати законопроєкт у першому читанні та продовжити фахову роботу над фінальною версією», –  наголосив він.

Що змінюється: гнучкість зайнятості та чіткі правила

За словами міністра, новий кодекс має встановити сучасні правила ринку праці, які одночасно забезпечують захист працівників і передбачуваність для бізнесу. Йдеться про комплексну зміну підходів – від цифровізації процесів до легалізації нових форматів зайнятості.

Серед ключових новацій:

• цифровізація трудових відносин
• нові формати роботи (дистанційна, надомна, сезонна, з нефіксованим часом)
• розширення трудових договорів
• чіткі критерії трудових відносин
• імплементація понад 30 директив ЄС

Соболев наголосив, що гнучкі формати роботи мають перейти із «сірої» зони у правове поле: «Дистанційна чи надомна робота сьогодні часто існує як неформальна домовленість. Наше завдання – зробити це повноцінним правовим режимом із чіткими гарантіями і зрозумілими правилами для обох сторін».

Ефект для бізнесу: менше невизначеності і «тіні»

Міністр у виступі наголосив, що нинішня правова невизначеність шкодить і працівникам, і роботодавцям, адже створює підґрунтя для спорів і неформальних практик.

Він пояснив, що новий Кодекс має запровадити передбачувані процедури наймання та звільнення, спростити кадрові процеси через електронний документообіг і дозволити легально оформлювати ті формати роботи, які вже існують на практиці.

«Коли правила нечіткі, зростають ризики спорів, це переходить у суди і стримує розвиток економіки. Це також стимулює неформальні практики й нерівну конкуренцію», – зазначив Соболев.

Окремо він звернув увагу на учнівські трудові договори як інструмент залучення молоді до ринку праці та підготовки кадрів.

Для працівників: більше гарантій і прав

За словами міністра, ключова мета реформи – дати працівнику зрозумілі умови праці та реальний захист.

Йдеться, зокрема, про:

• чітке визначення умов роботи і робочого часу;
• електронні трудові документи;
• захист від дискримінації, тиску та мобінгу;
• право на відключення під час дистанційної роботи;
• розширення соціальних гарантій.

Соболев наголосив, що реформа має забезпечити «гнучкість без втрати захисту», коли нові формати зайнятості поєднуються з повноцінними трудовими правами.

Чому це потрібно: дефіцит кадрів і застарілий КЗпП

Міністр наголосив, що чинний Кодекс законів про працю, ухвалений ще у 1971 році, більше не відповідає реаліям сучасної економіки.

Він звернув увагу на структурні проблеми ринку праці: значний дефіцит працівників і водночас велику кількість людей поза зайнятістю. За його словами, близько 75% українських компаній уже відчувають нестачу персоналу, тоді як значна частина населення не залучена до ринку праці через бар’єри, неформальну зайнятість або відсутність сучасних форматів роботи.

«Кодекс потрібен не як формальна реформа. Він потрібен, щоб зробити роботу доступнішою, легальнішою й більш прогнозованою для людей і бізнесу», – пояснив Соболев.

Економічний ефект і євроінтеграція

Міністр також акцентував, що новий кодекс має не лише соціальний, а й економічний ефект. Легалізація зайнятості та розширення участі людей у ринку праці мають збільшити надходження до бюджету та посилити економіку.

За оцінками, реформа може забезпечити:

• до 302 тис. нових формалізованих робочих місць;
• до 43,4 млрд грн фіскального ефекту на рік;
• 9–19 млрд грн додаткових надходжень від детінізації.

Водночас документ є частиною євроінтеграційного процесу: він імплементує понад 30 директив ЄС у сфері праці.

Соболев зазначив, що завдання уряду – забезпечити повну відповідність фінальної версії Кодексу європейському праву та міжнародним стандартам, залучивши партнерів до доопрацювання між читаннями.

Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що в Раді з’явився проєкт нового Трудового кодексу України. Документ орієнтований на директиви ЄС і конвенції МОП.