Чому виникла суперечка через сплату банками 50% податку і як це може вплинути на українців

Чому виникла суперечка через сплату банками 50% податку і як це може вплинути на українців

У Нацбанку критикують цю ініціативу держави, зазначаючи, що це створює відчуття непередбачуваності для інвесторів

Чому виникла суперечка через сплату банками 50% податку і як це може вплинути на українців
фото DR

Парламентський комітет з питань фінансів рекомендував Верховній Раді підтримати законопроєкт №15262, який продовжує для банків підвищену ставку податку на прибуток у розмірі 50% і на 2027 рік.

Ініціативу підтримали Міністерство фінансів, Державна податкова служба та Міністерство юстиції. Натомість Національний банк виступив проти, попередивши про можливі негативні наслідки для банківської системи та економіки.

Джерело. Про те, чому НБУ та банки виступають проти, а держава – за, пише в своєму матеріалі DELO.ua.

Як зазначається, держава хоче залишити податок, бо це в першу чергу – гроші для бюджету.

Після початку повномасштабної війни банки залишилися одним із найбільш прибуткових секторів української економіки. Лише за 2023–2025 роки вони сплатили понад 257 млрд грн податку на прибуток, а продовження підвищеної ставки, за різними оцінками, може принести державі ще 20–40 млрд грн.

Ці кошти можуть бути спрямовані на фінансування оборони, соціальних програм, відновлення інфраструктури та інших воєнних потреб.

Банки – проти. Головний їхній аргумент полягає не стільки у самій ставці, скільки в тому, що «тимчасовий» воєнний податок уже пропонують продовжити втретє.

У Нацбанку вважають, що це створює відчуття непередбачуваності для інвесторів: якщо податкові правила можуть змінюватися щороку, іноземні компанії менш охоче вкладатимуть гроші в український фінансовий сектор.

Крім того, банки попереджають, що після сплати більшого податку в них залишиться менше коштів на розвиток, цифровізацію та кредитування бізнесу й населення.

Щодо звичайних українців, то безпосередньо новий податок громадяни не сплачуватимуть.

Однак експерти не виключають непрямого впливу. Якщо банки матимуть менше власного капіталу, вони можуть обережніше видавати кредити або жорсткіше оцінювати позичальників. Це може вплинути на доступність іпотеки, кредитів для малого бізнесу, придбання житла чи енергообладнання.

Водночас прихильники законопроєкту наголошують, що українська банківська система залишається прибутковою навіть після двох років дії підвищеного податку, тому здатна витримати додаткове навантаження.

Альтернативи

У Національному банку та банківській спільноті пропонують інші варіанти наповнення бюджету.

Зокрема, частину додаткових коштів можна отримувати через дивіденди державних банків, а не підвищувати податок для всіх.

Інший варіант – оподатковувати лише так звані «рентні» доходи, отримані завдяки державним фінансовим інструментам, а не прибуток від кредитування бізнесу.

Також експерти пропонують запровадити податкові пільги для банків, які активно кредитують оборонну промисловість, енергетику, малий бізнес та проєкти відбудови.

Таким чином, дискусія навколо законопроєкту фактично зводиться до пошуку балансу між двома цілями: з одного боку – забезпечити бюджет додатковими доходами під час війни, з іншого боку – не послабити банківську систему, від якої залежить кредитування української економіки.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло