Рейдова перевалка російської нафти як індикатор застосування закону Грема
Яке значення має рейдова перевалка в експорті російської нафти
Підсанкційні танкери продовжують масово доправляти російську нафту прямими рейсами до Індії та Китаю. Проте частина клієнтів все-таки прагне уникати прямих санкційних слідів. Таку можливість забезпечує рейдова перевалка, яка стала структурною складовою непрозорої торгівлі та логістики. Зони рейдових операцій – точки переходу із тіньового до формально прозорого контуру.
Базовий патерн такий: партія російської нафти, продана підсанкційною «Роснєфтью» і доправлена підсанкційним танкером, перевантажується на «чисте» судно, документальний ланцюг вантажу розмивається і клієнт у Китаї отримує нафту формально «чистого» походження.
У 2025-2026 роках постачання російської нафти «відмиваються» значною мірою через рейдові перевалки в Азії, а також на Близькому Сході. Азійські локації орієнтовані на Китай, частина вантажів потрапляє до Індії.
На протидію цій системній лазівці, поміж іншого, спрямований Закон Ліндсі Грема, підписаний нещодавно президентом США Дональдом Трампом. Наскільки ефективним буде його вплив – визначатимуть подальші кроки Білого дому.
Mind розбирався, яким масштабом вимірюється проблема останніми роками, до яких регіонів перемістилася активність після закриття Лаконської затоки і які закономірності вона виявляє.
Чому рейдова перевалка російської нафти набула широкого розголосу
Перевалка вантажів із судна на судно (ship-to-ship, STS) у відкритому морі, або рейдова перевалка – звичайна практика у торговельному судноплавстві, обумовлена економічною та логістичною доцільністю.
Після введення ембарго на морський експорт російської нафти і механізму обмеження ціни 5 грудня 2022 року рейдова перевалка стала інструментом обходу обмежень, оскільки передусім дозволяє приховати походження вантажу.
Водночас STS-перевалка трансформувала саму експортну логістику: місця таких операцій стали проміжними логістичними вузлами на скорегованих маршрутах до ключових покупців. Як правило, менші танкери передають вантажі більшим, котрі вирушають до пунктів призначення. Інколи російський вантаж може пройти більше однієї зміни танкера на шляху до клієнта.
Звісно, рейдові вантажні операції намагаються приховувати (вимикають або маніпулюють сигналами автоматичної ідентифікаційної системи AIS), що ускладнює відстеження місцеположення суден і визначення їхнього подальшого маршруту.
Проблема набула широкого розголосу 2023 року. Тоді надзвичайно висока активність STS-перевалки фіксувалася у Лаконській затоці, що омиває південні береги Греції. Міжнародний тиск змусив Афіни вирішити проблему лише у травні 2024 року, коли країна розпочала тривалі військово-морські навчання і закрила основну частину акваторії затоки. Відтоді рейдові операції із російською нафтою розосередилися по інших подібних локаціях вздовж експортних маршрутів.
Якими показниками вимірюється рейдова перевалка російської нафти
У 2023 році через рейдові перевалки, зокрема у Лаконській затоці, проходило близько чверті усього морського експорту російської нафти. Наступного року частка зменшилася до 15-20%.
У 2025 році рейдові операції охоплювали 17% морського експорту: через рейдову перевалку пройшло 185 млн барелів, тоді як прямі постачання становили 1,08 млрд барелів, свідчить дослідження українського KSE Institute, який оперує даними консалтингового агентства Kpler.
У першій половині 2026 року частка залишилася приблизно такою самою: через рейдові перевалки було експортовано 101 млн барелів, прямими рейсами – 582 млн барелів.
Утім, активність I і II кварталів 2026 року вирізняється. У I кварталі спостерігалося зростання частки до 19%: через рейдові операції було експортовано 56 млн барелів, а прямі постачання становили 252 млн барелів.
Цей сплеск можна пояснити перебудовою логістики внаслідок санкцій США проти «Роснєфті» і «Лукойлу», введених у жовтні 2025 року. «Після запровадження цих санкцій обсяги STS-перевалки російської нафти, проданої цими компаніями, приблизно подвоїлися, що сприяло загальному зростанню обсягів STS-перевалки», – зауважують дослідники.
У II кварталі 2026 року частка знизилася до 12%: обсяг STS-перевалки становив 45 млн барелів, при цьому прямі постачання сягнули 330 млн барелів. Зміна співвідношення може почасти відображати вплив українських ударів по російському нафтопереробному сектору, що переорієнтувало додаткові обсяги непереробленої нафти на експорт, вказує KSE.
Загалом у 2025 році та першій половині 2026-го було ідентифіковано 462 операції рейдової перевалки російської нафти, зокрема у 2025 році зафіксовано 280 операцій (у середньому – 23 на місяць), у першій половині 2026-го – 182 (30).
У перевезеннях до районів рейдової перевалки домінували підсанкційні танкери, частка яких із першого кварталу 2025 року до другого кварталу 2026 року становила близько 90%. Серед танкерів, котрі забирали вантажі, частка підсанкційних була меншою – 56%.
Серед танкерів, які приймали вантажі, ідентифіковано 50 великотоннажних танкерів (VLCC/ULCC). Із них 33 судна відповідають критеріям «тіньового» флоту, проте лише п’ять із них перебувають під санкціями, свідчать дані Kpler.
Де відбувається рейдова перевалка російської нафти
У 2025 році та першій половині 2026 року рейдова перевалка здійснювалася у більш ніж десяти локаціях і вирізнялася високою концентрацією в Азії. Найбільшими місцями активності були акваторії поблизу російського порту Находка, узбережжя Малайзії та Гонконгу, де сукупно проведено 284 вантажні операції, або 62% усієї кількості.
Затока Находка (Nakhodka Light). Кількість операцій – 179 (частка – 39%). Обсяг: 104,7 млн барелів (37%).
Внутрішня затока Находка на півдні Приморського краю стала значним центром рейдової перевалки російської нафти із I кварталу 2025 року. Як раніше писав Mind, значення затоки як місця рейдової перевалки різко зросло після санкцій США, запроваджених 10 січня 2025 року.
Останній санкційний пакет Джо Байдена заблокував флот спеціалізованих танкерів-шаттлів, який обслуговує експорт нафти Sokol із проєкту «Сахалін-1». Цю перешкоду подолали майже відразу: вказані танкери почали передавати свої вантажі іншим танкерам у межах російської юрисдикції – поблизу Находки. Танкери, які приймали вантажі, вирушали до Китаю, а згодом – до Індії. Спочатку вантажі забирали «чисті» танкери, а пізніше почали прибувати судна під санкціями ЄС, Великої Британії, рідше – США.
Подібну логістичну схему, до речі, практикують при експорті основної далекосхідної суміші ESPO, однак у менших масштабах. Рейдова перевалка вантажів здійснюється поблизу порту Зарубіно у затоці Китова.
Для приймання підсанкційних танкерів у Китаї працює «альтернативна» мережа терміналів, зокрема у портах Дун’їн, Хойчжоу, Хуанцзешань. Два останні приймають переважно іранську нафту, а їхня інфраструктура використовується також для змішування вантажів.
У 2025 році поблизу Находки виконано 102 операції рейдового перевантаження нафти обсягом 63,1 млн барелів. У першій половині 2026 року зафіксовано 77 операцій обсягом 41,6 млн барелів.
Рейдовий район поблизу східного узбережжя Малайзії (Eastern Outer Port Limits, EOPL). Кількість операцій: 54 (12%). Обсяг: 42,5 млн барелів (15%).
Рейдова локація EOPL також відома як якірна стоянка Томпок-Утара (Tompok Utara) біля східного узбережжя штату Джохор у межах виключної (морської) економічної зони Малайзії. Цей район неподалік східного входу до стратегічно важливої Сінгапурської протоки – одна із найбільших сірих зон глобальної морської торгівлі та найбільший світовий центр STS-перевалки.
Протягом останніх років через EOPL проходили значні обсяги підсанкційної нафти з Ірану та Венесуели, які після перевантаження потрапляли до Китаю. Танкери, залучені до перевезень, сплачували збори малайзійським суб’єктам, створюючи джерело доходу для країни, зазначали торік джерела Argus Media.
Митна статистика Китаю свідчить, що у червні 2025 року імпорт нафти із Малайзії становив 1,72 млн барелів на добу, при тому що внутрішній видобуток у Малайзії того місяця фіксувався на рівні 0,5 млн барелів на добу.
У липні 2025 року Малайзія закрила EOPL як легальну якірну стоянку і посилила контроль перевалочної активності, проте ефективність заходів виявилася нульовою – STS-операції не припинялися. Нині сюди продовжують прибувати танкери з іранською нафтою на перевантаження.
Район безперервно використовується для перевалки російської нафти, хоча її частка у загальному обсягу не перевищує 10%. У 2025 році тут було виконано 28 операцій із російською нафтою загальним обсягом 30,1 млн барелів. У першій половині 2026 року ідентифіковано 26 операцій обсягом 12,4 млн барелів.
Рейдовий район поблизу Гонконгу. Кількість операцій: 51 (11%). Обсяг: 32,3 млн барелів (11%).
Місця рейдових операцій південніше і південно-східніше Гонконгу – очевидна зона впливу Китаю. KSE визначив одну примітну особливість щодо цього району: часто російські вантажі із підсанкційних танкерів перекачують на танкери, якими управляють китайські оператори. Далі – короткі рейси до портів материкового Китаю.
Роль цієї локації також розкривається через постачання іранської нафти до Китаю. Крім EOPL, частина іранського трафіка проходить через рейдову перевалку поблизу Гонконгу. Іноді вони можуть бути послідовними ланками одного ланцюга, коли один вантаж проходить через обидва рейдові райони. Тобто зона поблизу Гонконгу може виступати своєрідним додатковим «фільтром» безпосередньо перед самим материковим Китаєм.
У 2025 році поблизу Гонконгу виконано 28 операцій рейдової перевалки російської нафти обсягом 19,3 млн барелів. У першій половині 2026 року ідентифіковано 23 операції обсягом 13 млн барелів. Активність помітно зросла із IV кварталу 2025 року через перебудову логістики внаслідок американських санкцій проти «Роснєфті» і «Лукойлу».
У 2025 році і першому півріччі 2026 року частка російських вантажів серед усього обсягу STS-перевалки нафти поблизу Гонконгу коливалася від 29% до 86%.
Інші рейдові райони. Серед інших помітних районів рейдової перевалки російської нафти виділимо локації вздовж середземноморського узбережжя Єгипту (поблизу Порт-Саїда і Дум’ята) – перед входом до Суецького каналу (у 2025 році та першому півріччі 2026-го виконано 44 операції обсягом 29,5 млн барелів), а також у Червоному морі (42 операції обсягом 28,7 млн барелів).
Рейдові операції також здійснюються в Оманській затоці (20 операцій; 17,3 млн барелів), поблизу вже згаданого порту Зарубіно (14; 9,7 млн барелів), біля берегів Західної Індії (14; 9,5 млн барелів), а також у деяких інших регіонах, наприклад, поблизу Гібралтару.
Чого чекати від США
Динаміка і зміни географічного розподілу рейдової активності у 2025-2026 роках більшою мірою відображають перебудову експортної логістики внаслідок американських санкцій. Саме рейдова перевалка додає гнучкості, виступаючи інструментом адаптації логістики після кожного нового санкційного пакету США.
Вплив санкцій, запроваджених у січні 2025 року, спричинив значне зростання рейдових операцій поблизу Находки, а санкції проти «Роснєфті» і «Лукойлу» у жовтні 2025 року спрямували частину вантажів до рейдових районів поблизу Малайзії та Гонконгу.
Закон Ліндсі Грема, підписаний президентом США Дональдом Трампом 18 вересня 2026 року, серед цілого комплексу опцій створив обов’язкову правову рамку для введення санкцій проти танкерів, які, за визначенням президента, беруть участь у STS-перевалці російської нафти із танкерами, котрі вже перебувають під санкціями США. Інакше кажучи, закон створює санкційний тригер для суден, які приймають російський вантаж під час рейдових операцій.
Подальше застосування цього механізму залежить від відповідних визначень Трампа. У межах цього конкретного санкційного треку американському президенту треба «помітити» принаймні рейдові операції танкерів-шаттлів проєкту «Сахалін-1», які перебувають у санкційному списку США. Не кажучи вже про історію активності інших із півтори сотні нафтових танкерів (crude oil tankers), санкціонованих Вашингтоном за російськими програмами. До прикладу, групи танкерів, які засвітилися на STS-перевалці в Оманській затоці минулого року.
Власне, такі кроки і продемонструють налаштованість Білого дому перетворити передбачені законом Грема санкційні повноваження на практичний інструмент тиску на мережу, що забезпечує експорт російської нафти.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
