Металургію України хочуть рятувати за моделлю Фонду підтримки енергетики: Рада звернулася до уряду

В Україні можуть створити окремий Фонд підтримки гірничо-металургійного комплексу, який допомагатиме підприємствам відновлювати виробництво після російських атак та підтримувати його стійкість.

Економічний комітет Верховної Ради підтримав відповідну пропозицію галузевих асоціацій та вирішив звернутися до прем'єр-міністра Сергія Корецького.

Джерело. Про це повідомляє Укрінформ.

Ініціативу представив президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков. За його словами, українська металургія опинилася під одночасним тиском багатьох факторів:

• скорочення доступу до європейського ринку,
• зростання вантажних тарифів,
• зупинка роботи українських морських портів як ключового каналу експорту сировини та металопродукції
• посилення російських ударів по підприємствах.

На цьому тлі галузь стрімко втрачає виробничі обсяги. У липні в Україні виробництво сталі, чавуну та прокату скоротилося більш ніж на 30%, а в серпні спад продовжився. Однією з головних причин стало припинення морського експорту, а також активізація російських атак на металургійні підприємства.

Для великих промислових підприємств це означає проблему не лише з фізичним збереженням виробництва. Втрата доступу до морської логістики різко погіршує економіку експорту, тоді як пошкодження обладнання та інфраструктури потребує значних коштів на аварійне відновлення.

Тому металурги пропонують створити фонд за аналогією з Фондом підтримки енергетики України. За задумом, він має стати механізмом, через який міжнародні партнери та донори зможуть спрямовувати гроші на відновлення підприємств.

Кошти пропонують використовувати для трьох основних цілей: аварійного відновлення після атак, відновлення металургійного виробництва там, де це економічно можливо, та підвищення стійкості підприємств.

«Мова не про допомогу окремим підприємствам», – наголосив Каленков.

За його словами, під час відбору проєктів потрібно оцінювати не лише інвестиційну привабливість підприємства, а й те, наскільки вкладення допоможуть зберегти або створити робочі місця, забезпечити валютну виручку та надходження до державного бюджету.

Це особливо важливо для української металургії, яка залишається одним із ключових експортних секторів економіки. Тому зупинка окремих виробництв означає втрати не тільки для конкретного підприємства, а й для валютних надходжень країни та бюджету.

Проблеми галузі особливо гостро відчувають великі металургійні підприємства, зокрема «Запоріжсталь», яка працює в Запоріжжі, за десятки кілометрів від лінії фронту.

В «Укрметалургпромі» наголошують, що без державної та міжнародної підтримки подальша робота галузі в нинішніх умовах стає складнішою.

«Зрозуміло, для операційної діяльності підприємств важлива фізична можливість логістики, контроль собівартості та підтримка на ринках – і внутрішньому, і європейському. А після прильотів та руйнувань вкрай важливе питання відновлення та пошуку необхідного фінансування», – сказав Каленков.

За його словами, потенційними донорами можуть бути країни ЄС та інші міжнародні партнери, які вже готові підтримувати Україну. Проблема полягає у відсутності механізму, через який вони могли б системно фінансувати відновлення металургійних підприємств.

Присутні на засіданні члени парламентського комітету з питань економічного розвитку підтримали звернення та вирішили направити відповідний лист уряду.

В «Укрметалургпромі» також допускають, що якщо модель такого фонду покаже результат, її надалі можна буде застосувати для інших українських галузей, які зазнали масштабних руйнувань через російську агресію.

Бекграунд. Як повідомлялося, росія вдарила з двох боків по українській металургії – під загрозою 72% виплавки сталі.