Україна відмовляється від зберігання продукції на великих складах – шукають приміщення навіть за кордоном

Україна перебудовує систему постачання продуктів харчування через російські атаки на логістичні та складські центри торговельних мереж. Серед рішень – релокація складів на об'єкти державної й комунальної власності, використання приміщень у сусідніх країнах та перехід до більш децентралізованої доставки товарів.

Джерело. Про це в інтерв'ю РБК-Україна заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

За його словами, російські удари знищують логістичні потужності ритейлу. Тому йдеться не лише про відновлення зруйнованих складів, а й про пошук нової моделі, яка зменшить ризики.

«Зараз важливо не тільки відновлювати втрачені потужності, а й шукати рішення, які дадуть змогу зменшити ризики таких втрат у майбутньому», – сказав Висоцький.

Мінагрополітики зібрало від Фонду державного майна та обласних військових адміністрацій інформацію про приміщення, які потенційно можна використовувати для зберігання продовольства.

Ці дані в закритому режимі передали торговельним мережам, щоб компанії могли оцінити запропоновані об'єкти та орендувати або придбати відповідні приміщення.

«Один із варіантів – оперативна релокація складських потужностей або їх відновлення на базі об'єктів державної та комунальної власності», – пояснив чиновник.

Мінагро разом з МЗС шукають склади за кордоном

Також розглядається можливість зберігати частину продукції за межами України, але поблизу кордону. Це має дозволити за потреби швидко доставляти товари до українських регіонів.

Мінагрополітики вже з'ясовує, які саме типи складів потрібні бізнесу та чи мають торгові мережі власні варіанти приміщень. Разом із Міністерством закордонних справ опрацьовується можливість встановлення прямих B2B-контактів між українськими компаніями та власниками складської нерухомості в сусідніх країнах.

Але ініціатива перебуває на етапі опрацювання. Держава аналізує, чи потрібні зміни до українського, європейського або молдовського законодавства. Посольства України також мають вивчити доступні можливості у відповідних країнах.

Висоцький наголосив, що наразі Україна не має проблеми фізичної нестачі продовольства. Основний ризик полягає в тому, що продукція може тимчасово не потрапляти до магазинів через пошкодження звичних маршрутів доставки.

Ритейлери можуть взяти за модель логістику «з коліс»

Традиційна схема «виробник – великий склад – магазин» у багатьох випадках стала недоступною через обстріли. Тому компанії переходять до коротших і розгалуженіших ланцюгів:

• «виробник – безпосередньо до магазину»;
• «виробник – невеликий децентралізований склад – магазин».

Така модель потребує більше транспорту, водіїв і часу на перевезення, а тому збільшує логістичні витрати.

«Логістика – це зараз те, що може призвести до тимчасової відсутності або зменшення товарів у магазинах», – зазначив Висоцький.

За його словами, ритейл і виробники вже спільно планують обсяги споживання в конкретних торгових точках, потребу в автомобілях та маршрути постачання. У деяких випадках транспорт надає виробник, в інших – торгова мережа.

При цьому певний запас продукції на виробництві зберігатиметься, але завдання полягає в тому, щоб максимально скоротити накопичення великих партій на проміжних складах і зробити постачання більш прямим та оперативним, пояснив перший заступник міністра.

Висоцький порівняв цю модель із постачанням пального. На ринку нафтопродуктів уже відпрацьована логістика «з коліс»: компанії орієнтуються на щоденні та щотижневі обсяги продажів на конкретних АЗС, а бензовози прямують від кордону до місць реалізації без необхідності тривалого накопичення запасів у великих центрах.

Нагадаємо, у ніч проти 13 вересня російські війська повторно атакували склад у Бориспільському районі Київської області. За даними ЗМІ, йдеться, зокрема, про великий фармацевтичний склад Universal Logistic, звідки постачальники доставляли ліки до аптек.

Також унаслідок атаки на Одещині було пошкоджено термінал «Нової пошти». За повідомленнями компанії та місцевої влади, постраждали двоє людей, були пошкоджені фасад будівлі, скління та вантажний автомобіль.

10 вересня російський удар пошкодив склад мережі VARUS у Дніпрі. У приміщенні виникла пожежа, однак частину товарних запасів вдалося врятувати, після чого їх почали вивозити та доставляти до супермаркетів. Цей склад уже зазнавав руйнувань під час попередньої атаки.

За даними Української ради торгових центрів, протягом останнього тижня також були пошкоджені або знищені інші об'єкти ритейлу: супермаркет VARUS у Києві, гіпермаркет METRO у Миколаєві, склад дистриб'ютора дитячих товарів Kiddisvit у Києві та торговельні об'єкти в Запоріжжі.

Також 14 вересня стало відомо, що російський удар знищив сортувальний центр EVA в Одесі.