Україні загрожує рекордний надлишок зерна: аграрії сперечаються через пріоритет олійних в експорті

Українські аграрії попереджають про ризик різкого падіння доходів зерновиробників, якщо в умовах обмеженої експортної логістики перевагу надаватимуть олійним культурам та продукції їх переробки. Українська зернова асоціація (UAC, УЗА) виступила проти такої ідеї, про яку раніше говорили в Міністерстві аграрної політики.

Джерело. Про це пише Reuters.

Йдеться не про заборону експорту зерна. Проблема в тому, що через війну Україна має обмежені можливості для вивезення агропродукції: морські маршрути працюють із суттєвими обмеженнями, тому значна частина вантажів іде через дунайські порти та залізницею через країни ЄС. Якщо пропускної здатності цих маршрутів недостатньо для всіх вантажів, постає питання, яким товарам надати пріоритет.

За словами УЗА, олійні – соняшник, соя, ріпак – і продукти їх переробки вже мають природну перевагу: вони дорожчі за зерно, тому можуть легше компенсувати високі витрати на транспортування.

А от для зерна логістика становить значно більшу частку кінцевої ціни. Тому додатковий пріоритет для олійних, на думку асоціації, може призвести до того, що зерно просто залишатиметься на складах, а фермери будуть змушені продавати його дешевше.

Проблема вже помітна у статистиці. За даними Мінагрополітики, у вересні експорт зерна скоротився більш ніж на 60%, тоді як поставки олійних та рослинних олій зменшилися приблизно на третину. Запаси зерна в Україні на 1 вересня становили 24,6 млн тонн – на 10 млн тонн більше, ніж роком раніше.

Паралельно падають і закупівельні ціни. Міністерство повідомляло, що за останні два місяці ціна пшениці третього класу для виробника знизилася майже на 30%.

Аналітики APK-Inform очікують, що через падіння експорту перехідні запаси зерна можуть досягти рекордних 24 млн тонн.

Зокрема, запаси пшениці на початок сезону-2027/28 можуть зрости до рекордних 11,7 млн тонн проти 1,6 млн тонн роком раніше, а кукурудзи – до 9,2 млн тонн проти 5,7 млн тонн.

Для аграріїв проблема в тому, що урожай є, але його все складніше вивезти. Якщо зерно накопичуватиметься на складах, фермери матимуть менше можливостей для продажу нового врожаю, а ціни можуть падати й надалі.

При цьому логіка стимулювання продукції з більшою доданою вартістю не нова: уряд уже заявляв про намір збільшувати валютну виручку завдяки переробці агросировини. У першому кварталі 2026 року, наприклад, Мінекономіки відзначало зростання експорту продукції переробки сої та ріпаку.

Але нинішня дилема стосується іншого: коли транспортних можливостей мало, пріоритет для дорожчих вантажів може допомогти заробити більше на кожній тонні експорту, проте водночас створити додаткові проблеми для виробників зерна.

Бекграунд. Більше про те, якою є реальна межа альтернативного експорту без портів Великої Одеси, чи здатні Румунія та Польща її розширити, що відбуватиметься з посівною, якщо морська блокада затягнеться – в інтерв’ю Mind з міністром аграрної політики та продовольства Тарасом Висоцьким.