Українці та бізнес могли б заощаджувати 10 млрд гривень на рік на переказах у євро: що заважає вступу до SEPA
Україна ризикує не встигнути ухвалити закони, необхідні для приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Йдеться про систему, яка дозволяє переказувати євро між країнами за спільними правилами, подібними до внутрішніх платежів. Для українців це означало б дешевші перекази з Європи, а для бізнесу – менші витрати на розрахунки з іноземними партнерами.
Джерело. Про це пише Kyiv Independent.
Вступ до SEPA може заощаджувати українцям і компаніям загалом близько 10 млрд грн щороку – таку оцінку наводить народна депутатка та співавторка законопроєкту Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, економія виникне насамперед завдяки зниженню банківських комісій і вартості транзакцій.
SEPA об’єднує 41 країну та територію, зокрема держави ЄС, Велику Британію, Швейцарію, Норвегію та Молдову. Хоча перекази в системі не стають безкоштовними, але вони здійснюються за єдиними стандартами, що робить їх швидшими й дешевшими.
Наприклад, Молдова підключилася до системи в жовтні 2025 року. За перші десять місяців її громадяни та бізнес заощадили приблизно 13,2 млн євро.
Середня вартість міжнародного переказу в євро знизилася з 20–150 євро до 1,09 євро, а майже вісім із десяти таких операцій у країні вже проходять через SEPA.
Але Україна може не встигнути прийняти законодавство проти відмивання грошей. Верховна Рада планує 10 листопада розглянути в першому читанні ключовий законопроєкт №14327-д.
Один із головних предметів суперечки – доступ правоохоронців до інформації про банківські рахунки. Законопроєкт передбачає створення централізованого реєстру, за допомогою якого уповноважені органи зможуть з’ясувати, у яких банках людина або компанія має рахунки чи орендує індивідуальні сейфи. Водночас у реєстрі не буде залишків коштів, історії транзакцій або інформації про вміст сейфів.
За словами Василевської-Смаглюк, представники Єврокомісії наполягають на доступі до реєстру для правоохоронних органів, які розслідують фінансові злочини, організовану злочинність і корупцію. Як компроміс, на першому етапі прямий доступ пропонують надати Бюро економічної безпеки, НАЗК та АРМА. Питання доступу інших силових структур планують доопрацювати перед другим читанням.
Часу на ухвалення законів небагато. 10 липня 2027 року почнуть застосовуватися нові, жорсткіші правила ЄС із протидії відмиванню грошей. Василевська-Смаглюк попереджає: якщо Україна не встигне виконати нинішні вимоги, вона може втратити можливість приєднатися до SEPA за чинними правилами. А адаптація до нового пакета норм може виявитися значно складнішою.
За оптимістичним сценарієм, якщо депутати підтримають основний законопроєкт у першому читанні 10 листопада, до другого читання його можуть підготувати вже в середині грудня. Ухвалення всього пакета до кінця року дозволило б Нацбанку подати заявку України до Європейської платіжної ради. Заявку країни мають розглянути окремо.
Бекграунд. Нагадаємо, ЄС вимагає від України прискорити судову та антикорупційну реформи – через це гальмується вступ до блоку.
