facebook.com
mind
У чому виграє Україна від економічної відкритості

У чому виграє Україна від економічної відкритості

І з якими побічними ефектами може зіткнутися

У чому виграє Україна від економічної відкритості
Фото pixabay.com

Минулого тижня на світових ринках ціни на всі товари зростали. Збільшилися також внутрішні ціни майже на всю лінійку аграрної продукції, що виробляється в Україні. Суттєво подорожчала вся металургійна продукція, вугілля, нафта, газ. Пожвавлення сировинних ринків прискорює ріст української економіки. Часто вважають, що економіка – це механізм, що керується фінансовою владою, і залежно від якості політики, яку ця влада проводить, наші доходи можуть збільшуватися або зменшуватися. При цьому ми часто ігноруємо той факт, що економічний механізм – циклічний, і уряд може лише згладжувати хвилі: стимулювати економіку в період падіння або стримувати її від розвитку бульбашок і високої інфляції під час перегріву. Очевидно, що через особливості кожної з країн не існує універсального набору інструментів, який забезпечує ефективність таких дій. Про українську економіку Mind розповів Григорій Кукуруза, економіст IMF group Ukraine.

Для української економіки властива надмірна відкритість: у середньому 42% нашого споживання складається з імпорту і 39% нашого виробництва йде на експорт. Добре це чи погано? З одного боку, доходи українців менше залежать від внутрішньої кон'юнктури: при внутрішньому попиті, що зменшується, цілком можливим є зростання галузей, які працюють на експорт, і зростання економіки в цілому. Більш того, експортери заводять у країну валютну виручку, розширюють своє виробництво, і їхні витрати мультиплікаційним чином стимулюють внутрішній попит.

Саме відкритість української економіки та її орієнтація на міжнародні ринки дозволили нам у 2000–2008 роках збільшити доларовий еквівалент ВВП майже в шість разів. Світова економіка, що знаходиться на циклі зростання, формувала відповідний попит на сировинну групу товарів: енергетику, метали, мінерали та аграрну продукцію. Останні три становили 62% нашого експорту, що дозволяло йому зростати в середньому на 22% на рік. За стабільного припливу валюти Національний банк, щоб уникнути ревальвації, поповнював свої резерви, емітуючи гривню і збільшуючи інфляцію. Таким чином, інфляція, що не супроводжується девальвацією, була основою причиною щорічного приросту доларового ВВП України.

Економічна відкритість: у чому виграє Україна

Джерело: IMF World Economic Outlook, commodities prices

Економічна відкритість: у чому виграє Україна

Джерело: Держстат, НБУ, розрахунки автора

Але, на жаль, існує і зворотна сторона високої відкритості економіки, особливо у випадку з країнами – експортерами сировини, до яких належить і Україна. На думку автора, можна виділити чотири основних побічних ефекти, які заважають реальній диверсифікації.

1. Висока волатильність економіки

Виняткова орієнтація виробництва на зовнішні ринки робить нашу економіку вкрай вразливою не лише до питання глобальних криз, але й до спекулятивних тенденцій фінансових ринків. Біля 97% ринкового обороту фінансових інструментів, пов'язаних з ринком сировинних товарів, має спекулятивний характер. Тому найменші сумніви трейдерів щодо майбутніх перспектив цін на пшеницю або метали може вилитися в 10–15-відсоткову девальвацію в Україні лише протягом місяця.

Економічна відкритість: у чому виграє Україна

Джерело: IMF World Economic Outlook

2. Конкурентоспроможність вторинного і третинного секторів

Посилений приплив валюти, спричинений експортом продукції декількох галузей з мінімальним рівнем доданої вартості, призводить до підвищення курсу гривні та підриву конкурентоспроможності всіх вищих секторів економіки. Наприклад, сьогодні 35,3% нашого експорту становить аграрний сектор, ще 23% – недорогоцінні метали. Загалом питома вага сировинного експорту в середньому досягає 75%. Очевидно, що за такої структури експорту позитивний ціновий тренд на сировинні товари призводить до значного подорожчання інших українських товарів на міжнародній арені, як це було у 2000–2007 роках.

Економічна відкритість: у чому виграє Україна

Джерело: НБУ

3. Політичні фактори

Низький рівень економічної грамотності населення в Україні дозволяє урядам, які приходять на позитивному тренді сировинних товарів, подавати факт тимчасового поліпшення життя громадян як результат своєї вмілої економічної політики. Однак насправді, замість того, щоб використовувати цей період гарантованого економічного зростання для проведення болючих структурних реформ, уряд відтягує їх з метою отримання максимальних політичних дивідендів. Таким чином, час реформ настає в найвразливіший для економіки період.

4. Монополізація і нерівність доходів

Економічна історія знає лише один ефективний інструмент вирішення проблеми нерівності – поглиблення поділу праці. При більш довгих виробничих ланцюжках все більша питома вага витрат припадає на заробітну плату, і все менша – на капітал. Значне збільшення доходів експортерів сировинних товарів під час позитивного тренда цін на них призводить спочатку до монополізації всередині їх власних галузей, а потім поширюється й на інші. Кінець кінцем, без грамотного регулювання це призводить до того, що ряд олігархічних груп бере під своє управління левову частку доходів країни.

Проекція на 2017–2019 роки

У 2012–2016 роках ми зіткнулися зі значним падінням індексу цін сировинних товарів, що головним чином і визначило глибину кризи української економіки. Однак незважаючи на те, що наразі світові ринки стабілізувалася і увійшли в цикл відновлення, потягнувши за собою ціни на сировинні товари, очікувати значного припливу валюти від збільшення вартості експорту не варто. Як свідчать прогнози МВФ, таке відновлення буде вкрай плавним, а ціни на зернові стануть підвищуватися тільки з початку 2018 року.

Економічна відкритість: у чому виграє Україна

Джерело: IMF commodities prices

При цьому з 2018 року також починається пік виплат України за зовнішнім боргом, а з 2022-го – виплати по ВВП-варрантах, які були випущені під час реструктуризації у 2015 році (варто відзначити, що виплати за останніми до 2025 року обмежені 1% ВВП). Кінець кінцем нам, швидше за все, вдасться уникнути дефолту і зберегти макроекономічну стабільність, реструктуризувавши дані борги під більш низькі ставки і розтягнувши їх на довший період. Але повторити стрімке відновлення 2010–2013 років без значного припливу іноземних інвестицій Україна не зможе.