Митні війни: як контрабанда впливає на легальний бізнес

Митні війни: як контрабанда впливає на легальний бізнес

І як перемогти це явище

Цей матеріал також доступний російською
Митні війни: як контрабанда впливає на легальний бізнес
Фото: Shutterstock

16 вересня президент Володимир Зеленський та президент Словацької Республіки Зузана Чапутова провели перемовини, під час яких обговорили питання покращення бізнес-клімату, збільшення інвестицій, подальшого проведення реформ.  Крім того, одним із основних питань, яким приділили увагу президенти, стала боротьба з контрабандою.

Про ринок контрабандних товарів, його вплив на легальний бізнес та економіку в цілому та про те, які ж методи для ефективної боротьби з цим явищем спрацюють в Україні, розповів Mind економіст Ukraine Economic Outlook Григорій Кукуруза

Липень і серпень запам'яталися насамперед активною політикою новообраного президента щодо боротьби з контрабандою та корупцією на митниці. А саме – серією гучних звільнень в Одеській і Закарпатській областях.

Чому митниця привернула таку увагу нової влади?

За класичною методологією порівняння обсягів імпорту, декларованого українською митницею, і даних про обсяги відправлення в Україну наших основних торговельних партнерів ми розрахували потенційні обсяги зловживань. У результаті обсяги вхідної контрабанди за 2013–2017 роки склали в середньому $10,6 млрд у рік, або 8,7% ВВП. Чи багато це?

У цьому випадку принципово важливо не звертатися до цифр втрат бюджету, як це зазвичай прийнято. Тому що для ефективної боротьби з контрабандою вкрай важливо, щоб таку політику підтримувало населення.

А якщо говорити про бюджет, абстрактну категорію, розподіл якого ще й вважається вкрай непрозорим, відгуку мас ми точно не отримаємо.

При цьому реальна проблема контрабанди полягає зовсім не у втратах бюджету, а в спотворенні внутрішнього ринку й конкурентного поля, від чого страждає легальний бізнес, а внаслідок і вся економіка. Паралельно важливо зазначити, що контрабанда – це не прояв вільної торгівлі. Вільна торгівля – це коли обидві сторони знімають мита та встановлюють двосторонній вільний рух товарів. У разі ж України контрабанда – це субсидування наших основних торговельних партнерів.

Як «працює» контрабанда?

Усі ми приймаємо рішення про покупки в умовах обмеженого бюджету. Середнє податкове навантаження (імпортний ПДВ, мито та акциз) на легальний імпорт в Україні становлять близько 30%. Водночас витрати на організацію контрабандного ввезення коливаються в межах 7–10%. Отже, ми штучно збільшуємо схильність населення до споживання імпорту й відтік валюти з країни.

Наприклад, мій бюджет дозволяє купити або в офіційного ритейлера корейський смартфон або ж – контрабандний «айфон». Вибір очевидний: умовна $1000 залишає українську економіку. Але, якби я не міг вибрати контрабандний аналог і відштовхувався від того ж бюджету в $1000, я б вибрав дешевший корейський телефон. Отже, фактор зменшення відтоку валюти номер один – це подорожчання імпорту. Фактор номер два – це те, що 30–35% вартості моєї покупки тепер становлять податки. Звичайно, збільшення фіскального відсотка ВВП сповільнює економічне зростання. Але все-таки це перерозподіл фінансів всередині економіки, а не пряме вилучення.

Тому, якщо говорити про негативні наслідки контрабанди в похідних показниках, це майже мільйон втрачених робочих місць за рік і зайвий відтік валюти з країни в розмірі $4,6 млрд.

Що везуть?

Основна категорія – обладнання та електроніка, на них припадає в середньому 21,4% від загального потоку контрабанди. До речі, не секрет, що в Україні існує ціла низка великих ритейлерів, які формують до 70–80% свого асортименту електроніки (від мобільних телефонів до холодильників) через налагоджене постачання контрабандної продукції. Ситуація з інтернет-майданчиками для цих товарів – ще гірша.

Друга в рейтингу – хімічна продукція, зокрема добрива для АПК і ліки, – 14,3% (чого варті лише прямі контрабандні постачання російських добрив). Третя і четверта категорії – транспорт і текстиль – 10,6% і 9,8% відповідно. Істотний залишок сконцентрований на АПК – по 5% на кожну з ключових підгалузей – тваринництво, рослинництво і готові продукти харчування.

Як контрабанда надходить в Україну?

За нашими опитуваннями, саме на зловживання при обробці митних декларацій та оформлення навантажених транспортних засобів як порожні припадає до 50% потоку контрабанди. Очевидно, що ці схеми – результат прямих службових злочинів митників. Що, втім, закономірно: якщо говорити в розрізі регіонів, то це товарні потоки в сотні мільйонів доларів, довірені штатному персоналу із зарплатою в 15 000–20 000 грн.

Як боротися з контрабандою ефективно?

Отже, як би новий парламент не вдосконалив законодавство – ніякі зміни не дадуть результату, якщо вони не будуть обов'язковими до виконання.

Припустимо, ми встановимо сканери на всіх без винятку митних пунктах, а співробітники митниці їх зламають; забезпечимо автоматичний обмін митною інформацією (якщо при оформленні в Німеччині контейнера на експорт до України український митник тут же отримає цю інформацію від своїх німецьких колег) –  персонал її просто проігнорує.

З одного боку, на відміну від освіти або медицини, ринкові зарплати митників можуть окупитися бюджету вже через кілька місяців. З іншого – зарплата зобов'язує. Якщо пересічному співробітнику забезпечується зарплата, наприклад, у $3000, очевидно, що повинна бути забезпечена й невідворотність покарання. Є факт корупції – є справедливий судовий вирок.

Другий момент, якщо говорити про комплекс заходів, – це, звичайно ж, прогалини, які генеруються спрощеною системою оподаткування. Сьогодні ФОП мають право реалізовувати продукцію без документів, що пояснюють її походження. На жаль, через використання коридору «митниця – ФОП» білий малий і середній бізнес підпадає під невиправданий удар.

Наприклад, якщо звернутися до активності народних депутатів попереднього скликання, особливо комітету з питань податкової і митної політики, то важко пригадати хоч одну «живу» ініціативу щодо підвищення допустимих обсягів обороту для 1–3 груп. Немає навіть автоматичної індексації на інфляцію.

ФОП зараз загнані в рамки, які просто змушують приховувати обороти. І проблема порушеного зараз питання про фіскалізацію пов'язана насправді не з бажанням ФОП залишатися в тіні й ухилятися від податків, а з недовірою до «авансових» поступок. Реформа спрощеної системи (якщо така, звичайно, мається на увазі, а не формується фальш-мішень) повинна бути комплексним пакетом, передбачати перемовини, тобто систему двосторонніх поступок і зустрічних кроків уряду і «спрощенців».

Тому, якщо в нової команди дійсно є намір побороти контрабанду, важливо розуміти, що агресивно-антикорупційний підхід, який спостерігається сьогодні, неспроможний показати реальний результат без попереднього створення умов, за яких митниця зможе функціонувати без корупції як обов'язкової складової зарплатного фонду.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті