Митні війни: як контрабанда впливає на легальний бізнес

16 вересня президент Володимир Зеленський та президент Словацької Республіки Зузана Чапутова провели перемовини, під час яких обговорили питання покращення бізнес-клімату, збільшення інвестицій, подальшого проведення реформ.  Крім того, одним із основних питань, яким приділили увагу президенти, стала боротьба з контрабандою.

Про ринок контрабандних товарів, його вплив на легальний бізнес та економіку в цілому та про те, які ж методи для ефективної боротьби з цим явищем спрацюють в Україні, розповів Mind економіст Ukraine Economic Outlook Григорій Кукуруза. 

Липень і серпень запам'яталися насамперед активною політикою новообраного президента щодо боротьби з контрабандою та корупцією на митниці. А саме – серією гучних звільнень в Одеській і Закарпатській областях.

Чому митниця привернула таку увагу нової влади?

За класичною методологією порівняння обсягів імпорту, декларованого українською митницею, і даних про обсяги відправлення в Україну наших основних торговельних партнерів ми розрахували потенційні обсяги зловживань. У результаті обсяги вхідної контрабанди за 2013–2017 роки склали в середньому $10,6 млрд у рік, або 8,7% ВВП. Чи багато це?

У цьому випадку принципово важливо не звертатися до цифр втрат бюджету, як це зазвичай прийнято. Тому що для ефективної боротьби з контрабандою вкрай важливо, щоб таку політику підтримувало населення.

А якщо говорити про бюджет, абстрактну категорію, розподіл якого ще й вважається вкрай непрозорим, відгуку мас ми точно не отримаємо.

При цьому реальна проблема контрабанди полягає зовсім не у втратах бюджету, а в спотворенні внутрішнього ринку й конкурентного поля, від чого страждає легальний бізнес, а внаслідок і вся економіка. Паралельно важливо зазначити, що контрабанда – це не прояв вільної торгівлі. Вільна торгівля – це коли обидві сторони знімають мита та встановлюють двосторонній вільний рух товарів. У разі ж України контрабанда – це субсидування наших основних торговельних партнерів.

Як «працює» контрабанда?

Усі ми приймаємо рішення про покупки в умовах обмеженого бюджету. Середнє податкове навантаження (імпортний ПДВ, мито та акциз) на легальний імпорт в Україні становлять близько 30%. Водночас витрати на організацію контрабандного ввезення коливаються в межах 7–10%. Отже, ми штучно збільшуємо схильність населення до споживання імпорту й відтік валюти з країни.

Наприклад, мій бюджет дозволяє купити або в офіційного ритейлера корейський смартфон або ж – контрабандний «айфон». Вибір очевидний: умовна $1000 залишає українську економіку. Але, якби я не міг вибрати контрабандний аналог і відштовхувався від того ж бюджету в $1000, я б вибрав дешевший корейський телефон. Отже, фактор зменшення відтоку валюти номер один – це подорожчання імпорту. Фактор номер два – це те, що 30–35% вартості моєї покупки тепер становлять податки. Звичайно, збільшення фіскального відсотка ВВП сповільнює економічне зростання. Але все-таки це перерозподіл фінансів всередині економіки, а не пряме вилучення.

Тому, якщо говорити про негативні наслідки контрабанди в похідних показниках, це майже мільйон втрачених робочих місць за рік і зайвий відтік валюти з країни в розмірі $4,6 млрд.

Що везуть?

Основна категорія – обладнання та електроніка, на них припадає в середньому 21,4% від загального потоку контрабанди. До речі, не секрет, що в Україні існує ціла низка великих ритейлерів, які формують до 70–80% свого асортименту електроніки (від мобільних телефонів до холодильників) через налагоджене постачання контрабандної продукції. Ситуація з інтернет-майданчиками для цих товарів – ще гірша.

Друга в рейтингу – хімічна продукція, зокрема добрива для АПК і ліки, – 14,3% (чого варті лише прямі контрабандні постачання російських добрив). Третя і четверта категорії – транспорт і текстиль – 10,6% і 9,8% відповідно. Істотний залишок сконцентрований на АПК – по 5% на кожну з ключових підгалузей – тваринництво, рослинництво і готові продукти харчування.

Як контрабанда надходить в Україну?

За нашими опитуваннями, саме на зловживання при обробці митних декларацій та оформлення навантажених транспортних засобів як порожні припадає до 50% потоку контрабанди. Очевидно, що ці схеми – результат прямих службових злочинів митників. Що, втім, закономірно: якщо говорити в розрізі регіонів, то це товарні потоки в сотні мільйонів доларів, довірені штатному персоналу із зарплатою в 15 000–20 000 грн.

Як боротися з контрабандою ефективно?

Отже, як би новий парламент не вдосконалив законодавство – ніякі зміни не дадуть результату, якщо вони не будуть обов'язковими до виконання.

Припустимо, ми встановимо сканери на всіх без винятку митних пунктах, а співробітники митниці їх зламають; забезпечимо автоматичний обмін митною інформацією (якщо при оформленні в Німеччині контейнера на експорт до України український митник тут же отримає цю інформацію від своїх німецьких колег) –  персонал її просто проігнорує.

З одного боку, на відміну від освіти або медицини, ринкові зарплати митників можуть окупитися бюджету вже через кілька місяців. З іншого – зарплата зобов'язує. Якщо пересічному співробітнику забезпечується зарплата, наприклад, у $3000, очевидно, що повинна бути забезпечена й невідворотність покарання. Є факт корупції – є справедливий судовий вирок.

Другий момент, якщо говорити про комплекс заходів, – це, звичайно ж, прогалини, які генеруються спрощеною системою оподаткування. Сьогодні ФОП мають право реалізовувати продукцію без документів, що пояснюють її походження. На жаль, через використання коридору «митниця – ФОП» білий малий і середній бізнес підпадає під невиправданий удар.

Наприклад, якщо звернутися до активності народних депутатів попереднього скликання, особливо комітету з питань податкової і митної політики, то важко пригадати хоч одну «живу» ініціативу щодо підвищення допустимих обсягів обороту для 1–3 груп. Немає навіть автоматичної індексації на інфляцію.

ФОП зараз загнані в рамки, які просто змушують приховувати обороти. І проблема порушеного зараз питання про фіскалізацію пов'язана насправді не з бажанням ФОП залишатися в тіні й ухилятися від податків, а з недовірою до «авансових» поступок. Реформа спрощеної системи (якщо така, звичайно, мається на увазі, а не формується фальш-мішень) повинна бути комплексним пакетом, передбачати перемовини, тобто систему двосторонніх поступок і зустрічних кроків уряду і «спрощенців».

Тому, якщо в нової команди дійсно є намір побороти контрабанду, важливо розуміти, що агресивно-антикорупційний підхід, який спостерігається сьогодні, неспроможний показати реальний результат без попереднього створення умов, за яких митниця зможе функціонувати без корупції як обов'язкової складової зарплатного фонду.