Бюджет-2018: між економічною ідеологією й лобізмом

Бюджет-2018: між економічною ідеологією й лобізмом

Чи буде ефективною політика захисту внутрішнього ринку

Этот материал также доступен на русском языке
Бюджет-2018: між економічною ідеологією й лобізмом
Фото прес-центр НБУ

7 грудня Верховна Рада прийняла основний фінансовий документ країни – бюджет на 2018 рік, а також законопроект №6776-д, що передбачає відповідні зміни до Податкового кодексу. Це перший бюджет, складений у рамках середньострокового планування на три роки. Як наслідок, незважаючи на яскраво виражені результати лобіювання окремих галузей, прийнятий бюджет збудований в рамках єдиної економічної ідеології, яку можна охарактеризувати як гібрид економічного націоналізму і меркантилізму. Григорій Кукуруза, економіст IMF group Ukraine, у матеріалі для Mind проаналізував, які позитивні зміни для країни та її громадян закладені в новий фінансовий документ держави.

Макропоказники. Що важливо у прийнятому бюджеті в першу чергу? Прогноз макропоказників, які показують, як уряд бачить зміну економіки в наступні три роки.

Прогнозні показники 2017 2018 2019 2020
Номінальний ВВП (млрд грн) 2845,8 3332,2 3611 3981,3
Доходи зведеного бюджету та ПФУ (% ВВП) 40,7 41,5 42,2 41,8
Дефіцит державного бюджету (% ВВП) 2,86 2,4 2,2 2,0
Темпи зростання реального ВВП (%) 1,8 3,0 3,6 4,0
Індекс споживчих цін (%) 11,2 9,0 5,9 5,0
Курс $ 27,8 29,3 30,5 31

Джерело: Основні напрями бюджетної політики на 2018–2020 роки, IMF – WorldEconomicOutlook, October 2017

З представлених даних легко розрахувати, що зростання доларового еквівалента наших доходів у 2018 році очікується на рівні 11%. При цьому в 2019 та 2020-х роках – у зв'язку з високими виплатами за зовнішнім боргом і загрозою потенційного технічного дефолту – він сповільниться всього до 4,1 і 8,5% відповідно. У свою чергу, Національний банк продовжить дотримуватися політики інфляційного таргетування, а Міністерство фінансів – все більшого зниження дефіциту бюджету, аж до 2% у 2020 році.

На жаль, мають вкрай песимістичний вигляд оцінки темпів зростання реального ВВП, що, ймовірно, пов'язано із відповідною податковою політикою. Важливо визнати, що у глобальній боротьбі за інвестиції (включаючи внутрішнього інвестора) серйозних конкурентних переваг в України, окрім дешевої робочої сили та низьких податкових ставок, власне, немає. І залишаючи загальний показник податкового навантаження на рівні 41,5–42% ВВП, ми автоматично блокуємо потенціал свого розвитку. А як відомо, спроби бідних держав здаватися соціальними зазвичай закінчуються характеристикою «не відбулася».

«Ми ще працюємо». Розглядаючи прийняті у змінах до Податкового кодексу правки, також важливо звернути увагу, які фундаментальні проблеми залишаються невирішеними. На сьогодні це акумуляція істотного надлишку ліквідності державними установами на ЕКС до кінця року і «заморожування» ініціатив експертного співтовариства із заміни податку на прибуток податком на виведений капітал.

Проблема №1 – надлишки ліквідності на ЕКС. Що стосується першої проблеми, вона полягає в тому, що в періоди високої інфляції (нагадаємо, що починаючи з 2000 року тільки в 2013-му інфляція була нижче 5%) до ІІІ–ІV кварталу доходи бюджету починають істотно перевищувати витрати. Це пояснюється тим, що доходи зростають автоматично – слідом за номінальним ВВП, а витрати – встановлюються бюджетом на початку року.

А оскільки бюджет в Україні приймається щорічно і паспорти бюджетних програм діють також один рік, держустанови опиняються перед вибором – витратити надлишок коштів, що накопичився за рік, у листопаді-грудні або передати з 1 січня даний ресурс центральному бюджету. Очевидно, що розпорядники бюджетних коштів переважно вибирають перший варіант, після чого частина ліквідності, що «вилилася» в оборот, направляється на валютний ринок і традиційно послаблює гривню в передноворічний період.

Незважаючи на те що з цього року ми перейшли до середньострокового трирічного планування бюджету, дана проблема залишається невирішеною. Бюджет і паспорти бюджетних програм (кошториси окремих програм бюджетних витрат) приймаються всі так само щорічно. А представлені в резолюції прогнозні доходи і витрати бюджету, які мали б служити «стелею» витрат даних держустанов у наступні три роки, і таким чином не допускати передноворічного ослаблення гривні, були виконані некоректно. До того ж ще й розкритиковані бюджетним комітетом, тому наразі є виключно індикативно-добровільними.

Проблема №2 – відтермінування заміни податку на прибуток податком на виведений капітал. За останні два роки ціла низка аналітичних центрів, окремих експертів та бізнес-асоціацій озвучили свої оцінки даної ініціативи – всі вони були позитивними, і немає сенсу повторюватися, описуючи суть і ефекти даної реформи. Але поки, незважаючи на перевиконання бюджету в 2017 році майже на 100 млрд грн, Міністерство фінансів не бажає ризикувати і впроваджувати ПнВК як альтернативу податку на прибуток.

Між лобізмом і економічною ідеологією. Прийняті 7 грудня законопроекти також передбачають введення цілої низки змін до оподаткування окремих галузей. І, незважаючи на те, що більшість з них – результат роботи окремих лобістських груп, якщо розглянути всі зміни в цілому, легко помітити яскраво виражену політику економічного націоналізму і меркантилізму.

Так, скасування ПДВ і акцизу на покупку електромобілів є не чим іншим, як відчайдушною спробою врятувати продажі вітчизняних автосалонів, які вже другий рік, пропонуючи безвідсоткові кредити, віддають все більшу частку ринку «бляхарям». Аналогічно йде справа і з посиленням обмежень щодо ввезення посилок, яке насправді – не більше ніж інструмент для боротьби з контрабандою та підвищення продажів вітчизняного ритейлу.

Вписується в дану економічну ідеологію і дворазове зниження ставок ренти на видобуток природного газу (і відповідне зменшення прогнозних доходів бюджету від даної статті на 13% порівняно з попереднім роком), що має на меті підвищення рівня самостійного видобутку і енергетичної безпеки України. Не можна не згадати і про скасування відшкодування ПДВ при експорті олійних та ріпаку, що у баченні уряду має забезпечити внутрішню переробку даних культур або паралельне введення дворічної розстрочки по сплаті ПДВ при імпорті обладнання.

Важко сказати, який саме економічний ефект матимуть ці ініціативи – економічна історія знає безліч прикладів як негативного, так і позитивного впливу захисту внутрішнього ринку на довгостроковий економічний розвиток. Однак, незважаючи на це, не може не радувати сам факт наявності в уряду економічної політики як такої. Бо навіть застаріла політика захисту внутрішнього ринку – набагато ефективніша за хаотично популістські рішення, а саме переважно ними керувалася фіскальна політика України останні 26 років.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті