3 сценарії газового ренесансу України

На тлі затяжного протистояння між Україною та Російською Федерацією у питаннях ціни на газ та не надто вдалих спроб диверсифікувати поставки цього енергоносія до нашої держави не вщухають розмови про необхідність кардинально перелаштувати вітчизняну енергетику з урахуванням економічних та геополітичних реалій. Економісти IMF Group Ukraine розглянули декілька варіантів розвитку ситуації, за яких Україна зможе вийти з газового колапсу. Та пояснили, коли і за яких умов це станеться.

Власний видобуток газу покриє потреби України лише в 2023 році

Аналіз поточних обсягів виробництва природного газу, масштабів розвідувально-пошукових робіт і інвестиційних програм вітчизняних видобувних підприємств дозволяє зробити висновок, що власний видобуток газу покриє потреби України тільки в 2023 році, проте вже в 2024-му перевищить їх на 19,6%.

На наш погляд, причиною недовиконання державної програми з нарощування національного видобутку газу в обсязі 27 млрд кубометрів до 2020 року є недосконалість податкового законодавства, а також система видачі дозволів надрокористування.

Однак набагато більше занепокоєння у нас викликають окремі факти необ'єктивного відображення інформації безпосередньо з родовищ. Проаналізувавши життєвий цикл окремих родовищ і порівнявши інформацію про дебіт окремих свердловин, доступну на сайтах видобувних компаній, ми дійшли висновку про необ'єктивне відображення інформації. Тобто приросту може не бути, але про нього говорять.

Тому сьогодні це найбільша проблема: потрібно бути об'єктивними самим перед собою. Саме тому ми виступаємо за глобальну прозорість видобувних підприємств і незалежні громадські перевірки реального стану справ на державних газових родовищах. Перемога повинна бути не тільки в цифрах і яскравих презентаціях – її мають відчути наші співгромадяни у вигляді зниження тарифів на газ.

Україна збереже транзит газу після 2019 року: мінімум 40 млрд кубометрів

Після 2019 року транзит природного газу в ЄС через газотранспортну систему України становитиме мінімум 40 млрд кубометрів, що можна розрахувати імітаційним моделюванням товаротранспортних потоків по території Європи. На наш погляд, Україна збереже статус транзитної держави через утопічність проекту «Турецький потік» і активну енергетичну дипломатію. Південний обхідний газопровід з Росії – це найбільший виклик системі безпеки європейських країн. У країнах ЄС це прекрасно усвідомлюють і тому демонструють стриману дипломатичність у взаєминах з Росією.

Водночас варто відзначити, що для збереження транзиту на рівні 40 млрд кубометрів слід знизити тарифи на вхід/вихід до газотранспортної системи, оскільки вони суттєво завищені та переважно грають роль політичних, де кінцевою метою є прискорена амортизація ГТС. У нас виникають сумніви щодо доцільності такого підходу, адже прискорений метод амортизації є економічно виправданим тільки в галузях, де виробляється продукт з коротким життєвим циклом. Наприклад, прискорена амортизація вигідна, коли виготовляються смартфони, які перестануть випускатися через два роки. В інших галузях цей метод призводить до спотворення фінансових результатів, оскільки порушує базовий принцип бухгалтерського обліку про відповідність доходів і витрат, понесених для отримання таких доходів.

Оскільки газотранспортна система України не може припинити свою діяльність, адже через неї транспортується газ і для вітчизняних потреб, то в момент, коли залишкова вартість досягне «нуля», необхідно буде провести дооцінку активів. Згідно з основами економіки, активи без залишкової вартості не можуть приносити доходи – порушується принцип відповідності. Виходячи з цього, ми прогнозуємо появу надмірної амортизації розміром в декілька мільярдів гривень, що додатково навантажать тариф для споживачів природного газу, які її один раз вже оплатили.

Український газовий хаб утворюється автоматично після будівництва інтерконнектора з Польщею в 2020 році

Зниження вартості газу для всіх категорій вітчизняних споживачів можливо лише після утворення газового хабу в Україні. На наш погляд, газовий вузол утвориться автоматично у 2020 році, після завершення будівництва інтерконнектора з Польщею. Даний проект надасть Україні доступ до газу, який надходить з Норвегії та США, а Польщі та європейським партнерам – до газотранспортних і енергозберігаючих потужностей України.

Ми переконані, що найбільшого економічного ефекту для бюджету України можна досягти шляхом створення спільного міждержавного підприємства. Згідно з нашими розрахунками, при песимістичному сценарії даний інтерконнектор вийде на рівень самоокупності всього за сім років, після чого щорічний дохід складе до $130 млн.

Необхідність пошуку альтернативних джерел газу в Україні пояснюється тим, що газ, імпортований з Європи за існуючими маршрутами, на 80% формується з блакитного палива російського походження.

Особливо актуальною ця проблема стане після 2019 року, коли транзит газу через територію України знизиться вдвічі і, відповідно, через відсутність вільного ресурсу газу реальна можливість його імпорту за існуючими маршрутами знизиться аналогічним чином.