Палата чи суд: що стоїть за створенням чергових антикорупційних органів

На тлі зняття недоторканності з нардепів і очікування нового траншу від МВФ в Україні знову заговорили про створення антикорупційного суду. Прихильники цього рішення говорять про те, що іншими методами корупцію в країні не здолати, критики – нарікають на паралелізм у судовій системі та можливу втрату контролю над правосуддям у країні. Поки комплекс цих протиріч виглядає таким, що важко розв’язати.

Створення системи антикорупційних судів в Україні обговорюють уже декілька років. В ідеалі ці органи мали стати цементуючим елементом нової системи антикорупційних органів, що сьогодні складається з Національного антикорупційного бюро (НАБУ), спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) і Національного агентства з попередження корупції (НАПК). Антикорупційні суди повинні були стати інстанцією з розгляду справ у рамках юрисдикції всіх цих нових органів. Але на практиці питання затягувалося і фактично зайшло в глухий кут. Якщо раніше західні партнери могли натиснути на владу, і створення того ж НАБУ прямо прив'язувалася до отримання чергового траншу МВФ, то сьогодні навіть за допомогою кредитів домогтися прогресу в створенні антикорупційних судів не виходить. Навіть незважаючи на те, що ця вимога була прописана в черговому меморандумі з Фондом. Тепер же влада пробує замінити ідею створення антикорупційних судів антикорупційними палатами в рамках діючої судової системи, і поки ця ідея має набагато більше перспектив, ніж запуск повноцінного нового органу.

Що таке антикорупційний суд і чим він має займатися? Наразі справи проти корупціонерів розглядаються в рамках діючої судової системи судами загальної юрисдикції. Судді в цих інстанціях призначаються президентом України за поданням Вищої ради правосуддя. Судді ж антикорупційних судів повинні призначатися на конкурсній основі та бути повністю ізольовані від політичного втручання. Тісний взаємозв'язок з НАБУ, САП і НАПК, керівництво яких призначається за таким самим принципом, має зробити антикорупційні суди єдиним органом, що розглядає корупційні справи. На думку авторів реформи, це дасть потужний імпульс боротьбі з корупцією в країні.

Чи суперечить створення системи антикорупційних судів Конституції? Тут думки юристів різняться. З одного боку, створення судів фактично окремою юрисдикції має бути відображено в Конституції. Наприклад, статус Конституційного суду в ній винесено в окремий розділ. З іншого, у червні 2016 року, коли парламент приймав президентські зміни до Конституції в частині правосуддя, було передбачено створення антикорупційного суду. У новому законі «Про судоустрій і статус суддів» чітко прописано створення Вищого антикорупційного суду, правда, не вказані терміни. Такий стан речей дає як прихильникам, так і противникам створення антикорупційних судів аргументи про сумісність цього органу з Конституцією України. Юридична суперечка може тривати нескінченно, і її результат безпосередньо залежить від політичної волі.

Що з правовою базою? Поки в Раді зареєстровано два законопроекти, що можуть послужити основою для створення антикорупційної судової системи. Це законопроект №6011, підготовлений так званою групою єврооптимістів (Єгор Соболєв, Мустафа Найєм, Оксана Сироїд, Іван Крулько та ін.), і законопроект №6529 під авторством Сергія Алексєєва з БПП. Якщо перший документ передбачає створити з нуля незалежний Вищий антикорупційний суд першої інстанції та автономну апеляційну палату для розгляду справ НАБУ, то Алексєєв у своєму проекті говорить лише про антикорупційну спеціалізацію діючих суддів у місцевих і апеляційних судах. Тобто фактично проект Алексєєва – це ідея створення антикорупційних палат у нинішніх українських судах. Конкуренція між законопроектами досить жорстка, але проект єврооптимістів уже був визнаний Вищою радою правосуддя неконституційним. Висновок, безумовно, консультаційний, та все ж таки…

Чи будуть антикорупційні суди фінансуватися з-за кордону? Детальної інформації з цього приводу немає, і про це дуже рано говорити на початковій стадії реформ. Проте посол США в Україні Марі Йованович заявила, що саме завдяки допомозі Америки в Україні вдалося створити систему антикорупційних органів, але для забезпечення результатів потрібна відповідна судова система. Це говорить про готовність Штатів брати участь у цьому проекті. Нагадаємо, НАБУ, САП і НАПК існують у тому числі завдяки американській фінансовій допомозі.

Чи розглядається варіант залучення суддів-іноземців? Ідея багато в чому фантасмагорична, але авторами початкової концепції реформи розглядалася цілком серйозно. Зокрема, про консультації на цю тему в стінах Міжнародного кримінального суду в Гаазі говорила віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд. Але згодом цей елемент був виключений з концепції. Зараз розглядається лише участь представників іноземних інституцій у роботі конкурсної комісії для призначення суддів. У будь-якому випадку, це теж механізм зовнішнього впливу, що послідовно критикується частиною експертного середовища в Україні.

Чому критикують антикорупційні палати? Через те, що судді, які розглядатимуть корупційні справи, залишаться частиною старої судової системи. На думку прихильників більш радикальних змін, це нівелює суть реформи, і справи проти корупціонерів розвалюватимуться в судах так само, як це відбувається сьогодні.

Що відповідають прихильники палат? Один з головних захисників ідеї створення антикорупційних палат – генеральний прокурор Юрій Луценко – зазначає, що такий підхід до реформи дозволить запустити її набагато швидше. Створення повноцінних антикорупційних судів, на його думку, розтягнеться мінімум на три роки через відсутність будівель, комунікацій, кадрової та нормативно-правової бази. Аргумент робочий, хоч і спірний. Свого часу це не заважало владі тасувати цілі міністерства для розподілу сфер впливу.

Що думають на Заході? Якщо держсекретар США Рекс Тіллерсон був досить категоричний щодо необхідності створення повноцінних антикорупційних судів, то голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер на саміті «Україна – ЄС» у Києві допустив і створення палат. Пізніше в НАБУ заявили, що Юнкера ввели в оману. При цьому в понеділок стало відомо, що свої вимоги до України вирішив пом'якшити і МВФ. Крім відмови від земельної реформи, голова Фонду Крістін Лагард готова піти назустріч Києву і прийняти створення антикорупційних палат замість антикорупційних судів.

Чи говорить це про те, що питання з антикорупційним судом закрите? Ні, МВФ – далеко не єдиний лобіст створення антикорупційних судів в Україні. США в цьому питанні проявляють набагато більшу принциповість, і позиція Тіллерсона це підтверджує. Цілком можливо, що восени Сполучені Штати можуть прив'язати реформу правосуддя до своєї кредитної лінії. Крім того, актуальність теми може підвищитися в разі загострення політичної кризи в Україні та провалу резонансних кримінальних справ, що їх зараз розслідують правоохоронні органи.