Життя поза МВФ: чи зможе Україна прожити без чергового траншу

Переговори щодо виділення Міжнародним валютним фондом чергового траншу Україні затягнулися. І ймовірність того, що країна так і не отримає до кінця року обіцяної макроекономічної допомоги, висока. Ключова причина – затримка з прийняттям Верховною радою пенсійної реформи. Втім, зволікання з траншами можуть справити на Україну і позитивний ефект. А саме – дадуть уряду поштовх звикати до існування без зовнішньої допомоги і шукати додаткові ресурси всередині самої країни.

Свіжі меседжі. Останнім часом відносини між українським Кабміном і керівництвом МВФ складаються не дуже добре. Це показав нещодавній візит заступника голови Фонду Девіда Ліптона до Києва. У рамках обговорення програми співпраці з Україною чиновник натякнув на необхідність вчергове підняти тарифи на газ для населення. Мова, зокрема, йшла про додаткові 19% вже хіба що не з 1 жовтня. Але, оцінивши негативну соціальну хвилю, влада вустами віце-прем'єра Павла Розенка від нового підвищення відмовилася, тим самим «підвісивши» питання про виділення Україні фінансової допомоги.

Про яку допомогу йде мова? Про $ 2 млрд, які підв'язані під виділення ще 600 млн євро Європейською комісією.

Куди повинні піти ці гроші? На поповнення резервів Нацбанку, які мають призвести до фінансової стабілізації і підтримати кредитні рейтинги України. Фактично, співпраця України з МВФ слабо пов'язана з реальним сектором економіки. І кожен новий транш впливає скоріше на макроекономічні показники.

Як реагує Кабмін? 1 жовтня міністр фінансів Олександр Данилюк заявив про те, що Україні «не варто сподіватися на постійну підтримку МВФ», аргументуючи це тим, що Фонд дає лише можливість пережити кризу і стабілізувати економіку. Таку заяву міністра фінансів варто розцінювати як підготовку громадської думки до провалу переговорів щодо отримання наступного траншу.

Про що свідчать макропоказники? За останні півроку сума державного боргу України зросла на 1,39%. У грошовому еквіваленті це $1,05 млрд. На сьогоднішній день борг становить $76,06 млрд. Ще наочнішою виглядає оцінка цієї цифри відносно ВВП – а саме 80% від валового внутрішнього продукту. Таке співвідношення явно говорить не на користь фінансового здоров'я держави.

З іншого боку, в Україні продовжують зростати золотовалютні резерви. Станом на 1 вересня вони складали $18 млрд. Але варто враховувати, що вони є гарантією утримання на стабільному рівні курсу національної валюти, тому їх використання може серйозним чином похитнути і без того нестабільну гривню. Завдяки можливому траншу МВФ резерви повинні досягти $20 млрд. Це багато в чому рекордний показник для України.

Чого вимагає Фонд? У переговорах з Україною МВФ практично поставив ультиматум. Немає нового глави НБУ – не буде і переговорів по траншу. При цьому президент України Петро Порошенко, який начебто зупинився на кандидатурі Якова Смолія, все ще не форсує заміну Валерії Гонтаревої, що знаходиться у довготривалій відпустці . З огляду на те, що узгодження кандидатури глави НБУ – складний політичний процес, влада не поспішатиме навіть з огляду на ультиматуми свого головного кредитора. На кону занадто великі ставки.

Чи може Україна обійтися без кредиту МВФ для кінця року? Так, і саме в цьому і полягає та неспішність, з якою влада веде переговори з Фондом. На відміну від попередніх років, отримання грошей у жовтні або листопаді не катастрофічно вплине на економіку України. Зате суспільно-політичні ризики, які несуть в собі вимоги МВФ (збільшення ціни на газ, термінове призначення глави НБУ), навряд чи варті тих $2 млрд, які пропонує Фонд. Перенесення виконання зобов'язань на пізніший термін – свого роду пауза, яка зараз потрібна дуже неоднорідним групам впливу в українській владі.

Чи є альтернатива МВФ? Без залучення інвестицій і запуску практично знищеного в Україні ринку банківського кредитування держава ще довго відчуватиме фінансові труднощі, які здатний вирішити тільки черговий транш від МВФ. Альтернативи Фонду на ринку зовнішніх запозичень фактично відсутня, враховуючи вкрай слабкі зв'язки з Китаєм.

Ускладнюється ситуація і тим, що лише до кінця року Україна повинна буде повернути Фонду $1 млрд і ще $1,6 млрд за іншими зобов'язаннями. Це робить обслуговування держборгу вкрай дорогим задоволенням, яке держава зможе собі дозволити, тільки продовжуючи позичати. Вихід з кредитного зашморгу – пошук внутрішніх драйверів для економічного зростання і вибудовування відносин з першими економіками світу на найвищому політичному рівні.