Захворіло у світі
30,784,671
Померло у світі
957,059
Вилікувалось у світі
21,032,712
Захворіло в Україні
175,678
Померло в Україні
3,557
Вилікувалось в Україні
77,512
Чи допоможе ринку кредитний реєстр від НБУ

Чи допоможе ринку кредитний реєстр від НБУ

І чи зуміє держава правильно розпорядитися отриманою інформацією

Цей матеріал також доступний російською
Чи допоможе ринку кредитний реєстр від НБУ
Фото Юлія Березовська / Прес-центр НБУ

Кабінет міністрів розробив законопроект, уже схвалений на засіданні уряду, про передачу Національному банку України повноважень з ведення кредитного реєстру.

Йдеться, по суті, про створення глобальної інформаційної бази юридичних та фізичних осіб – позичальників банків, яка буде сконцентрована в кредитному реєстру під «дахом» НБУ. Надалі Нацбанк зможе використовувати цю інформацію для визначення цілей банківського регулювання, зміни порядку резервування кредитних операцій банків.

Очікується, що комерційні та державні банки, а також Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, будуть насичувати даний реєстр конкретною інформацією про позичальників. При цьому НБУ встановить таке собі «порогове» значення кредитної заборгованості позичальників, після досягнення якого банки будуть зобов'язані надавати всі необхідні дані. У позичальників також буде набір своїх прав: вони зможуть ознайомитися з особистими даними в реєстрі і зажадати внести в них зміни (в разі наявності некоректної інформації).

Протягом останніх кількох десятків років учасники ринку безуспішно намагалися створити незалежні кредитні бюро, які стали б інформаційною платформою, що забезпечує процес кредитування.

Головна мета таких проектів – виявлення недобросовісних позичальників і формування відповідних чорних списків. На жаль, ні проект «першого кредитного бюро», ні індивідуальний проект ПриватБанку не отримали належного розвитку і так і не стали центрами «інформаційного тяжіння».

Жадібність учасників ринку – банків, небажання ділитися інформацією з конкурентами призвели до того, що ідея створення єдиних кредитних реєстрів позичальників так і не змогла стати основою для формування банками своїх ліквідних кредитних портфелів. Понад 50% непрацюючих кредитів на балансах банків – в тому числі результат того, що в країні не було створено єдиної інформаційної бази позичальників. У цих умовах держава вирішила «розігнати» правих і неправих і взяти управління процесом у власні руки.

Якими будуть наслідки? З одного боку, це призведе до створення кредитного реєстру в масштабах всієї країни. З іншого – необхідно оцінити ризики втрати інформації та використання даних реєстру у фіскальних цілях. Держава в особі своїх регулятивних органів поступово перетворюється на «спрута», контролюючого всі сегменти життя своїх громадян: субсидії, податкові декларації, кредитні історії. По суті, це закономірний підсумок одержавлення банківської системи, що сталося останніми роками.

В умовах коли професійні учасники ринку так і не змогли об'єднатися для створення єдиної інформаційної бази, передавання особистих даних позичальників у єдиний реєстр під егідою НБУ може викликати зворотний ефект: фізичні особи будуть з побоюванням брати банківські кредити і почнуть більше користуватися послугами інших фінансових посередників: фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів. У будь-якому випадку повноцінну роботу реєстру можна очікувати не раніше 2019 року.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті