Підставили крило: Україна закуповує польські дрони для військових
На що здатні нові безпілотники і чим вони стануть у пригоді ЗСУ
Українська держкомпанія «Спецтехноекспорт» уклала контракт з приватною польською WB Electronics S.A. на закупівлю безпілотних боєприпасів для Збройних Сил України. Про це минулого тижня повідомивпольський «збройовий» портал defence24.
Сума і умови контракту не розголошувалися. Раніше військові випробували безліч зразків дронів, у тому числі українського виробництва. Навіщо знадобилося шукати їх у Польщі, і чи означає це, що тривала епопея з пошуком відповідного БПЛА для ЗСУ добігає кінця?
Війни останнього часу все більше переміщуються у сферу штучного інтелекту – небо вже окупували безпілотні літальні апарати, в арміях провідних країн світу є наземні роботизовані комплекси (поки ще не бойові, але це станеться вже буквально сьогодні-завтра), безпілотні катери – вже реальність.
Далі за всіх пішла еволюція безпілотної авіації, причому спроби створення бойових дронів тільки відносно недавно були втілені в життя. Тут розвиток здійснювався за двома напрямками: дрон з керованою зброєю на борту і дрон-камікадзе. Перший напрямок представлено американськими апаратами типу MQ-1 Predator або MQ-9 Reaper, другий – ізраїльськими типу IAI Harop.
У кожного з них є свої переваги і недоліки. Американські безпілотники дуже ефективні, проте дорогі в обслуговуванні навіть для американського «бездонного» бюджету. Можливо, саме тому більшість з них є власністю компанії General Atomics Aeronautical Systems і здається в оренду армії США.
Дрони-камікадзе насамперед відрізняються надзвичайною дешевизною і, можна сказати, є «вундерваффе» для бідних. Природно, що в ході війни на Донбасі, коли у збройних формувань з’явилися розвідувальні апарати, наші військові стали шукати можливість придбання ударних пристроїв.
Через те що з різних причин ізраїльтяни відмовилися співпрацювати з Україною, а країни Західної Європи наклали негласне ембарго, шукати відповідні пристрої довелося у Східній Європі, і перш за все – в технологічно більш розвиненій Польщі.
Дуже скоро почалася співпраця з компанією WB Electronics. Спочатку була закуплена партія розвідувальних Fly Eye, а потім поляки запропонували універсальний апарат Warmate. Це вкрай цікава оригінальна розробка мініатюрного дрона. Зроблений із пластику легкий (загальна маса 4 кг) безпілотний літальний апарат зі складним крилом. Його «серцем» є електромотор, що робить політ абсолютно безшумним. При цьому для запуску необхідний спеціальний транспортно-пусковий контейнер пневматичного типу. БПЛА здатний перебувати в повітрі близько 40 хвилин.
Випробування польського зразка дрона Fly Eye на чернігівському полігоні в Україні
Поляки реалізували принцип модульності. Фактично існує два варіанти дрона: чисто ударний (типу мініатюрної плануючої бомби) з бойовою частиною в 700 г і рейдовий – зі зменшеним зарядом (200 г).
Основна ж відмінність у встановлюваній фотоапаратурі: у першому випадку це досить дешева цифрова камера, у другому – повноцінна камера з нічним тепловізійним каналом, доповнена лазерним далекоміром. Правда, з огляду на одноразовість апарату, наскільки фатальною для розвідувального безпілотника буде жорстка посадка, судити складно, адже посадкового парашута немає в принципі.
Керує апаратом оператор з наземної станції управління. Хоча «озвучений» суто ручний варіант, у конструкції, як відзначають фахівці, передбачено досить примітивний автопілот. Він дозволяє виконувати автоматизовані найпростіші дії – прокладати маршрут і включати режим баражування. Серед плюсів також називають наявність спеціального пристрою наведення, що якоюсь мірою полегшує прицілювання для оператора. За заявою виробника, також передбачена можливість установлення на апарат головки з лазерним наведенням, що дозволить у рази збільшити ефективність цього недорого БПЛА (середня вартість комплексу в базовому варіанті – близько $12 000).
Українські військові випробовують систему керування польськими дронами
На початку 2016 року апарати потрапили до України, де базовим підприємством з локалізації серійного виробництва для потреб ЗСУ було визначено Чернігівський завод радіоприладів (ВАТ «ЧеЗаРа»). Після піврічних випробувань було придбано ліцензії. При цьому військові висловили низку побажань, що були оперативно реалізовані як зусиллями виробника, так і українських інженерів. Зокрема, була розширена номенклатура бойових частин – на додаток до оригінальних польських осколково-фугасних і кумулятивних з'явилися також запальні та чисто осколкові.
Цікаво, що офіційно польський виробник заявив про продаж Warmate в Україну лише днями, що стало однією з «сенсацій» на виставці оборонної промисловості MSPO-2017. З чим це пов'язано – з внутрішніми польськими обставинами або можливістю додаткового піару, сказати складно.
Принагідно зауважимо, що Warmate є дешевою альтернативою досить дорогим протитанковим керованим ракетам, а також ефективним протипіхотним боєприпасам (в осколковому варіанті це 524 готових уражаючих елемента кожен масою в 2 г). Можливості комплексу дозволяють «працювати» по ворожих об'єктах у глибині фронту до 10 км (реально за польовими випробуваннями – близько 6 км). Такий мініатюрний апарат украй затребуваний для підрозділів спеціального призначення – існує однозарядна пускова установка, що переноситься буквально в рюкзаку.
Виставковий екземпляр польського безпілотника
Для установки на мобільні носії (автомобіль підвищеної прохідності чи армійський бронеавтомобіль класу «Дозор-Б» або «Тритон») виробник пропонує багатозарядні установки на 21 і навіть 40 зарядів. При цьому установка всередині станції управління і терміналу обробки даних є цілком звичайним завданням і доступна навіть у польових умовах.
З огляду на загальну тенденцію наступним кроком може стати придбання Los – набагато більшого апарату все тієї ж польської фірми WB Electronics, який уже проходить випробування в Україні. Цей апарат з двома бензиновими двигунами може нести до 55 кг корисного навантаження на відстань до 180 км. І це при розмаху крила в 6,4 м і вазі порожнього у 85 кг. Цікаво, що тривалість польоту заявлена виробником майже феноменальна – до 18 годин.
Тут польські конструктори реалізували інший принцип ударного безпілотника – носій керованого озброєння. Так, апарат здатен нести самонавідні бомби Sting і керовані бомби LARUS. Хоча «засвічений» на полігоні у Гончарівському апарат не несе жодного озброєння, однак є неперевірені відомості, що бойові заряди в ході вильотів з нього все-таки скидалися.
У будь-якому випадку очевидно, що в Україні на сьогодні вже налагоджено великовузлове складання як мінімум двох безпілотних апаратів польського походження, що є великим кроком уперед в оснащенні наших Збройних Сил безпілотними апаратами. Адже й досі основу безпілотної авіації на фронті складають комерційні апарати китайського або місцевого виробництва, що не повною мірою відповідають як запитам військових, так і нинішній ситуації. Наприклад, управління більшості з них легко пригнічується системами радіоелектронної боротьби російського виробництва, якими буквально нафарширований передній край лінії протистояння на Донбасі.
Є великі надії на те, що поява польських безпілотників змінить ситуацію як з отриманням розвідувальної інформації в режимі реального часу на фронті, так і з гарантованою поразкою ворожих об'єктів у найближчому тилу.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
