«Шахеди» над Білоруссю: навіщо росіяни запускають цю зброю на територію свого посіпаки
І як українські засоби ППО можуть завадити планам ворога
російські «Шахеди» днями блукали територією білорусі, через що в небо підіймалася авіація країни. Тож прецедент не залишився поза увагою місцевих пабліків та ЗМІ. Скільки уже зафіксовано таких випадків і з чим пов'язана їхня поява, розповів Mind військовий експерт Михайло Жирохов.
Починаючи з 11 липня моніторингова група «Беларускі Гаюн» повідомила вже про чотири російські безпілотники-камікадзе «Герань-2», які заходили в повітряний простір республіки білорусь. За даними цього ресурсу, один із них навіть упав у Жовтневому районі Гомельської області та вибухнув. Але навіщо взагалі росіяни відправляють свої дрони до білорусі та ще й з повітряного простору України?
Як це було
Як повідомив «Беларускі Гаюн», увечері 11 липня у повітряний простір білорусі залетів російський дрон-камікадзе «Герань-2», запущений під час чергової атаки по інфраструктурі України. За інформацією ресурсу, він перетнув повітряний кордон із боку Чернігівської області України в районі Лоєва. Спочатку він летів у напрямку Мозиря, але приблизно над Хойниками повернув на південь і залишив білорусь у районі Поліського радіаційно-екологічного заповідника.
Всього у білоруському небі цей дрон пробув близько години. Цікаво, що одночасно з російським «Шахедом» у повітрі над південно-східною частиною Гомельської області були літальні апарати білоруських ВПС – ударний гелікоптер Мі-24, який злетів із Мачулищ, і винищувач Су-30СМ, який піднявся з аеродрому «Барановичі».
Уночі проти суботи (з 12 на 13 липня) росія знову атакувала Україну дронами-камікадзе. Один із них близько 3 години увійшов у повітряний простір рб на кордоні між Чернігівською та Гомельською областями. Цей «Шахед» мандрував у небі над білоруссю приблизно три години, пролетів у районах Речиці, Рогачова, Жлобіна, Борисова й дістався майже до Вітебська. Загальна довжина його маршруту становила приблизно 350 км.
За твердженнями моніторингової групи, білоруські військові близько п'ятої години підняли по тривозі для перехоплення дрона гелікоптер Мі-24 та винищувач Су-30, які півтори години патрулювали південний схід Вітебської області. Про те, що трапилося із цим дроном наприкінці його маршруту, невідомо.
Черговий дрон залетів до білорусі уночі проти вівторка, 16 липня. Близько 4:10 він перетнув кордон із боку Київської області, рухався над Поліським заповідником у бік Хойників, але потім зробив віраж і пішов через Комарин у Чернігівську область України. Над білоруссю російський ударний дрон пробув приблизно 50 хвилин і пролетів за цей час не менше 60 км.
Як повідомляє «Беларускі Гаюн», вранці того ж дня до білорусі з боку Житомирської області потрапив четвертий російський дрон-камікадзе «Герань-2».
Близько 8:40 він перетнув кордон у бік Наровлі, потім майже по прямій досяг Бобруйська. Після цього його траєкторія стала звивистою – спочатку він летів на схід до Бихова, розвернувся на північний захід і долетів до Березина, а звідти знову полетів на схід.
Близько полудня «Шахед» опинився в районі Могильова, де МНС тимчасово навіть включало сирену оповіщення населення про надзвичайну ситуацію. Втім оперативний черговий управління МНС по Могилевській області повідомив «Дзеркалу», що включення сирен у місті не було пов'язане з прольотом БпЛА над ним.
Як пише моніторингова група, на перехоплення цього дрону білоруські військові також підняли винищувач Су-30 та гелікоптер Мі-24. Відзначившись над Могильовом, БпЛА розвернувся й полетів на південний захід. Нарешті дрон впав і розбився в Жовтневому районі Гомельської області. Білоруські неофіційні ресурси стверджують, що під час падіння «Шахед» вибухнув.
Отже, з 11 до 16 липня російські ударні дрони чотири рази заходили в повітряний простір Білорусі. Два з них пройшли «транзитом», два інші блукали над країною кілька годин. У трьох випадках із чотирьох для їхнього перехоплення підіймалася білоруська бойова авіація – але, мабуть, безрезультатно.
Чому й навіщо російські бойові безпілотники літають над білоруссю?
Точну відповідь на це запитання, мабуть, могли б дати самі росіяни – але наразі жодних офіційних заяв від них із цього приводу не надходило. Відмовчується і білоруська влада, хоча очевидно, що білоруські військові можуть знати причину цих зальотів. Тому ми спробуємо проаналізувати причини таких дивних відхилень «Гераней» від їхніх, на жаль, звичних курсів на українські міста.
Одним із варіантів є можлива робота українських засобів радіоелектронної боротьби, яка в якийсь спосіб збиває «Герані» із заданого напрямку.
Річ у тім, що ці ударні безпілотники використовують систему заходу на ціль, що працює за допомогою супутникової навігації. Теоретично супутниковий сигнал можна придушити або навіть підмінити координати, що задаються, після чого БпЛА має розбитися або змінити курс.
Однак досить простий за конструкцією «Шахед» у цьому плані добре захищений. Його творці використовували систему глушення перешкод із використанням технології CRPA (Controlled Reception Pattern Antennas – «Антени з контрольованою діаграмою спрямованості»).
Це система з чотирьох антен із математичною обробкою сигналу, яка дозволяє блокувати перешкоди, що йдуть від українських засобів РЕБ знизу. Також вона може частково блокувати до двох перешкод, що надходять зверху. Надійно збивають «Шахед» з курсу три перешкоди з верхньої півсфери.
Можливості української ППО проти «Шахедів»
Ще 2023 року ВСУ не мали засобів РЕБ, здатних надійно збивати «Шахеди» з курсу. Втім, чисто теоретично, технічно цю проблему можна розв'язати. Наприклад, використовуючи для встановлення перешкод безпілотники або навіть аеростати із засобами РЕБ.
Пригнічуючи супутниковий сигнал зверху, вони можуть ставити перешкоди «Шахедами». Або навіть, підмінюючи координати, відправляти дрони на зовсім інші цілі. Можна припустити, що останнім часом у ЗСУ з'явилися якісь передові засоби РЕБ.
Однак не зовсім зрозуміло, для чого відправляти «викрадені» у такий спосіб «Шахеди» до Могильова чи Вітебська замість того, щоб направити їх у бік росії, яка їх запустила. Крім того, під час зальоту до білорусі найпершої «Герані» 11 липня білоруські гелікоптер Мі-24 та винищувач піднялися на його перехоплення заздалегідь. Тобто білоруські військові знали про появу «Шахедів» у власному повітряному просторі. А таку інформацію вони могли отримати тільки від союзників-росіян.
Нова російська тактика використання «Гераней»?
Останніми місяцями за неофіційними даними від військових відомо про нові способи використання «Гераней» росіянами. Зокрема, про появу нової модифікації, які отримала радіомодеми, які дозволяють керувати ними на відстані до 70 км. Це дозволило росіянам використовувати дрони не лише по великих нерухомих цілях у глибині української території, як це було раніше, а й завдавати ними ударів по прифронтових зонах, у яких ситуація швидко змінюється. При цьому новий «шахед» наводиться на ціль як FPV-дрони, а змінює маршрут із використанням сигналів супутникової навігації.
Однак використання радіомодемів для зв'язку між «Шахедом» та його оператором робить БпЛА більш уразливим для українських засобів РЕБ, ніж старий напівавтономний дрон.
Можна припустити, що росіяни зараз відпрацьовують нову тактику використання таких керованих БпЛА у прикордонних з Білоруссю районах України. Наприклад, наводячи їх прямо в русі на нові цілі або виводячи із зони щільної дії засобів РЕБ української армії для того, щоб завдати удару по новій цілі або з нового напрямку.
Найкраще під цю гіпотезу підходять два випадки транзитного зальоту «Шахедів» до південно-східної частини Гомельської області з подальшим поверненням до України. Адже тут росіяни отримують приємний «бонус» для своїх БпЛА у вигляді безпеки: поки що українська система ППО не збиває російські «Шахеди» над білоруською територією.
Якщо росіяни справді випробовують у білорусько-українському прикордонні якісь оновлені «Герані» і відпрацьовують тактику їхнього використання, вони можуть заздалегідь попереджати про це білоруських військових.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
