«Ростов-на-Дону» всьо: що вміла та якої шкоди вже не завдасть Україні російська субмарина

Днями російські окупанти зазнали ще одної болючої втрати на морі від Збройних Сил України. Наші захисники успішно опустили на дно Чорного моря один із підводних човнів російського морфлоту – «Ростов-на-Дону». Які ж можливості має російський підводний флот та чим було корисним для рф ця субмарина, розповів Mind військовий експерт Михайло Жирохов.

Чорне море як театр бойових дій завжди мав певні обмеження на використання тих чи інших видів озброєння. Так, відносно невелика глибина й розміри не дозволяють розгорнути повноцінне угруповання підводних човнів. Крім того, недостатньо і причалів для базування: поставити корабель до причалу – це не лише «прив'язати» його до берега швартовими. Це ще забезпечення електроенергією, паливом і водою, навантаження-вивантаження боєприпасів, розміщення особового складу та безліч інших, вельми специфічних. Тому очевидно, що на Чорному мору росіяни можуть тримати доволі обмежену кількість дизель-електричних підводних човнів.

Підводний флот рф 

Станом на літо 2024 року – це всього сім (а від 3 серпня – шість) човнів, зведених у 4 окрему бригаду (місце базування – Новоросійськ). Причому, крім одного, це човни фактично одного проєкту (877«Палтус»), але з різними модифікаціями, як-от варіант 636 «Варшав'янка»:

• Б-237 «Ростов-на-Дону» (№ 01671);
• Б-261 «Новоросійськ» (№ 01670);
• Б-262 «Старий Оскол» (№ 01672);
• Б-265 «Краснодар» (№ 01673);
• Б-268 «Великий Новгород» (№ 01674);
• Б-271 «Колпіно» (№ 01675);
• Б-871 «Алроса».

Ракети на борту

Основне озброєння – шість торпедних апаратів калібру 533-мм; боєкомплект – 18 торпед або 24 міни. Але що стало основним під час російсько-української війни – з торпедних апаратів можливий запуск крилатих ракет типу «Калібр». Ці ракети масою від 1,9 до 2,3 тонни (залежно від модифікації) мають бойову частину від 200 до 450 кг і можуть вражати цілі на різних відстанях – від 200 до 2500 км.

До об'єкта ракета летить на наднизьких висотах – всього 10–20 м над поверхнею землі зі швидкістю від 180 до 240 м/сек. Польоти на низьких висотах суттєво ускладнюють роботу сил ППО, крім того збиття «Калібра» ускладнює підвищена маневровість ракети. Тем не менш чисто теоретично збивати такі ракети можуть як зенітно-ракетний комплекс С-300 радянського виробництва, так і Patriot та SAMP/T – західного.

Щодо інших характеристик підводних човнів проєкту «Варшав'янка», то дальність ходу економічним ходом у підводному положенні при 3 вузлах швидкості становить 400 морських миль (724 км).

З початком широкомасштабного вторгнення рф в Україну підводні човни почали використовувати для ударів по об’єктах як військової, так і цивільної інфраструктури. Так, 14 липня 2022 року росіяни завдали ракетного удару по Вінниці чотирма ракетами «Калібр», дві з яких було збито засобами ППО, інші влучили в центр міста, у торговий центр «Ювілейний». Загинуло щонайменше 20 осіб, з них троє дітей, ще 34 людини зазнали поранень, 49 – зникли безвісти.

Активно використовуються «Калібри» і зараз – останній прецедент відбувся 8 липня, коли росіяни здійснили комбіновану атаку на Київ. Варто сказати, що росіяни вже мали певний «бойовий» досвід – так, екіпаж підводного човна «Ростов-на-Дону» 8 грудня 2015 року з підводного положення з акваторії Середземного моря завдав ударів крилатими ракетами 3М14К «Калібр-ПЛ» по об'єктах на території Сирії.

Українські перемоги над окупантами на морі

Звісно, що наші військові мали завдання нейтралізувати загрозу від підводних човнів. Але зробити це у відкритому морі вкрай важко – усі пуски росіяни здійснюють із підводного положення, а простежити маршрути Україна не має ані сил, ані засобів. Тому основним завданням стало знищення місць базування та причалів, де здійснюється заряджання ракетами.

Ще одним моментом стало знищення можливостей для ремонту підводного флоту, оскільки субмарин у росіян на Чорному морі не так уже й багато. Наприклад, «Алросу» ремонтували в тимчасово окупованому Севастополі 8 років (з 2014 до 2022 року), а «Варшав'янки» для середнього ремонту у 2019–2020 роках відправляли аж до балтійського Кронштадту.

Однак до отримання від західних союзників крилатих ракет повітряного базування типу Storm Shadow/SCALP засобів для ударів по інфраструктурі не було. І ось уночі проти 13 вересня під час масованої атаки (росіяни стверджують, що використовувалися 10 крилатих ракет та три безпілотні надводні апарати) було атаковано Севастопольський морський завод і кораблі Чорноморського флоту, які були там на ремонті в сухих доках. У результаті важких ушкоджень зазнав великий десантний корабель «Мінськ»: ракета влучила в лівий борт у районі надбудови, після чого зайнялася пожежа, що тривала до другої половини дня. Імовірно, корабель знищено безповоротно, оскільки, судячи з фото і відео, ремонт був би надзвичайно тривалим і вартісним.

А ось іншим ураженим об’єктом став підводний човен «Ростов-на-Дону», який теж було суттєво ушкоджено. На світлинах, які були оприлюднені 18 вересня, можливо розгледіти великі пробоїни в торпедному відділенні та на правому борті. Характер ураження підтверджує те, що удару було завдано ракетним озброєнням.

Попри те, що українські медіа заявили, що човен є безповоротно втраченим, однак, найімовірніше, росіяни так не вважали й зайнялися ремонтом підводного човна. І ось уночі проти 2 серпня настала розв'язка – внаслідок ракетної атаки підводний човен затонув на місці в Кілен-бухті Севастополя.

Чи змінить це розклад сил на Чорному морі? Звісно, що ні – навряд чи росіяни мали можливість ввести цей підводний човен у бойовий склад найближчим часом (занадто серйозними були пошкодження, завдані у вересні 2023 року). Чи змінять росіяни тактику використання після цього удару по Севастополю? Теж, очевидно, ні. Якщо вірити твердженням наших офіційних речників, вони змінили тактику й зараз усі пуски «Калібрів» відбуваються з акваторії Азовського моря, яке після 2022 року фактичне є внутрішнім для росії, адже вона контролює все узбережжя.