Стережись, автомобілю: якою має бути система паркування в місті

У КМДА вирішили боротися з паркуванням у центрі міста. Минулого тижня Департамент транспортної інфраструктури столичної міськадміністрації підготував проект рішення, який забороняє паркування і стоянку автомобілів на центральних вулицях міста. Серед них вулиці Хрещатик, Грушевського, Басейна, Саксаганського (від Паньківської до площі Перемоги), Львівська площа тощо – список складається з 61 вулиці та ділянки, де не можна буде залишити машину. Чому це правильне рішення і як потрібно облаштовувати місця для паркування в Києві, спеціально для Mind розповів урбаніст Григорій Мельничук.

Як паркуються зараз у центрі Києва? Насправді паркування на тих вулицях, які позначили в КМДА, і так заборонено, але городяни все одно залишають там свої машини, бо законодавством України це питання не врегульоване. Автомобілі, припарковані на тротуарах, на крайніх смугах магістралей, заважають проїзду, і діючими нормативними документами визначено можливість евакуації машин за рішенням поліції – «якщо вони істотно заважають руху».

Згаданий документ від Департаменту транспортної інфраструктури КМДА врегулює це питання: якщо його затвердять, припарковані машини на перерахованих вулицях можна буде відвезти на штраф-майданчик. Це правильний крок у боротьбі із заторами і за комфорт у місті – адже таке паркування реально ускладнює рух.

Куди подіти автомобілі? Далі має бути і другий крок – у центрі потрібно створити єдину систему позавуличних (підземних, багатоярусних) паркінгів. Тут важливий інструмент – інформування водіїв про розташування великих паркінгів і наявність вільних місць. Ця практика давно відпрацьована в європейських містах – ще заздалегідь водій отримує інформацію, де можна залишити машину і далі вирушити у справах.

Водночас місто з точки зору економічних витрат на різні види транспортної інфраструктури зацікавлене в скороченні використання приватних автомобілів, оскільки їхнє масове використання обходиться занадто дорого. Відповідно, центр не повинен бути зручним для автокористувачів – і стоянок там має бути менше.

Чому місце на вуличній стоянці має бути дорожче, ніж в підземному паркінгу? Зараз у нас навпаки – вартість паркування в підземних паркінгах вище, ніж на вуличних автостоянках. І це неправильно, бо паркомісця на вулиці зручніше (не треба спускатися і підніматися) і перебувають ближче до точки призначення власника автомобіля, ніж місця для машин у підземному паркінгу. За комфорт треба платити – і зупинка на вулиці має коштувати дорого. Це не спроба зайвий раз заробити на автомобілістах, а лише можливість врегулювати попит на популярну послугу.

Наскільки високим повинен бути тариф на вуличну стоянку? Ціну відрегулює ринок, але при цьому вона  має бути такою, щоб на цій автостоянці завжди залишалося 10–15% незайнятих місць. Це потрібно для того, щоб ті, кому дійсно потрібно припаркуватися саме тут, не накручували кола містом у пошуку стоянки. У невеликому німецькому місті Трір якось провели дослідження і з'ясували, що приблизно третина трафіка в центрі міста – це машини, які шукають місце для паркування.

Як же бути тим, кому не по кишені автостоянка в центрі? Для них треба будувати так звані перехоплюючі паркінги на в'їзді до міста – наприклад, коли людина з передмістя доїжджає до кінцевої станції метро, залишає неподалік машину і далі переміщається містом на громадському транспорті. Такі паркінги можна поєднувати з великими ТРЦ – а значить, будувати за рахунок інвесторів.

Звичайно, такий підхід призведе до перерозподілу географії ділової активності в місті: деяким компаніям доведеться перевезти свої офіси в більш зручні з точки зору паркувальної інфраструктури райони, наприклад, спальні. І в цьому теж є свої плюси – розвиток міста буде однорідним, без концентрації в центрі.

Чому центр міста – не для масового використання автомобілів? Це насправді не якась соціальна ідея, а вимушений захід. Так вирішують питання з облаштуванням транспортної інфраструктури у всіх великих містах світу. Як не дивно, але великі потоки автотранспорту в центрі більше шкодять діловій і особливо торговій активності. Київ у цьому плані не виняток – свого часу це проходили Амстердам, Берлін, Прага, Варшава.

І ще не слід випускати з уваги, що в нинішніх реаліях практично кожен житель мегаполісу може дозволити собі купити автомобіль. А реалії «великого міського гуртожитку» такі, що якби всі городяни одномоментно виїхали на своїх авто – місто б «встало» практично миттєво.