Як для людей: чи можна зробити вокзали в Києві зручнішими

Київський центральний залізничний вокзал, напевне, одне з найбільш хаотичних і брудних місць у центральній частині міста. Привокзальна інфраструктура перевантажена людьми й автомобілями, що робить незручним місцем головні залізничні ворота столиці. Чому так відбувається, як зробити вокзал і прилеглі території комфортними для пасажирів, Mind розповів урбаніст Григорій Мельничук.

Як транспортний вузол. У Києві значна частина транспортних комунікацій у внутрішній мережі перевезень зав'язана на вокзалі. Це створює додаткове навантаження на привокзальну інфраструктуру, і зокрема, на станцію метро «Вокзальна». Наприклад, лінія швидкісного трамвая закінчується в районі вокзалу, і люди, яким потрібно у центр міста, пересідають на найближчу станцію метро – «Вокзальну». При цьому платформа станції дуже маленька і не може вмістити великої кількості людей. Через значне навантаження неможливо побудувати з неї другий вихід, тому що станція просто не впорається із таким потоком. Зараз метрополітен змушений фізично обмежувати потік пасажирів на цій станції – з трьох дверей на вході до «Вокзальної» одна постійно закрита, тому що якщо її відкрити, в години пік люди не помістяться на платформі.

Вирішити цю проблему можна, пустивши лінію швидкісного трамвая у центр міста, відновивши рух цього транспорту по вулиці Саксаганського до станції метро Палац Спорту і далі в центр. Зараз це питання обговорюється в КМДА.

Не тільки центральний. Потрібно повноцінно завантажити роботою Дарницький залізничний вокзал і розвивати залізничні станції в районі «Святошино» і на «Видубичах» як транспортні вузли для міжміського сполучення. Київ – велике за протяжністю місто, і було б логічно, щоб поїзди, які прямують на схід, відправлялися б із західної окраїни частини міста і збирали дорогою своїх пасажирів. Це істотно розвантажило б Центральний залізничний вокзал.

Для приміського сполучення варто розвивати транспортні вузли також на станції «Київ-Волинський», платформі «Новобіличі», тієї ж «Дарниці». Але їх необхідно інтегрувати у маршрут міської електрички – щоб пасажир міг приїхати з передмістя, пересісти на міську електричку і поїхати у своїх справах. Хоча вже назрів момент змінити маршрути міської електрички. Скажімо, замість кільцевого руху, цікавого майже виключно для киян, вивести міську електричку в найближчі передмістя і таким чином забезпечити сполучення для агломерації. Наприклад, це можуть бути маршрути Ворзель – Київ – Бориспіль, Бровари – Київ – Боярка, пікові рейси в Українку, Вишгород з автобусами-шатлами.

З машиною – на вихід. Перед центральним вокзалом є величезний недобудований паркінг, розрахований приблизно на 550 машиномісць. До нього зручний заїзд з площі Льва Толстого. Чи буде він добудований – невідомо: об'єкт у приватному володінні, а компанія ТОВ «Валентин Плюс», якій він належить, незрозуміло в якому стані. Ця історія тягнеться не менше 15 років, і цю проблему потрібно вирішувати – це не тільки можливість прибрати машини з площі, в цьому недобудові накопичується сміття і збираються бездомні, поліція не контролює, що там відбувається.

Якщо паркінг добудують, тоді потрібно прибирати машини з площі перед вокзалом – у нас буде величезна пішохідна зона і зона очікування, а не хаотичний рух машин. Так роблять у всіх великих європейських містах. Років 20-30 тому вони мали майже те ж, що й у нас, зараз же привокзальні площі європейських мегаполісів вражають своєю красою.

Київський торт або їхати? І, звичайно ж, потрібно прибирати стихійну торгівлю на вокзалі. Це не тільки небезпечно, займає місце і дає додатковий потік людей, а й створює певну криміногенну ситуацію – адже все це хтось «кришує». Вуличні торговці мають піти, торгівля повинна вестися тільки в ТЦ, магазинах і кафе. Час відходити від формату «базар-вокзал», адже це ворота, обличчя міста. Який вокзал – таке й місто.

Фото УНIАН