mind
Цифрове вимірювання війни на Донбасі

Цифрове вимірювання війни на Донбасі

Які інноваційні розробки має на озброєнні українська армія

Цей матеріал також доступний російською

Сучасну війну складно уявити без широкого використання комп'ютерної техніки як для управління військами, так і в системі наведення високоточної зброї. Тому важливим елементом бойової ефективності армії є її можливість вести радіоелектронну боротьбу (РЕБ) і розвідку (РЕР). Після розпаду СРСР Україна отримала величезний потенціал (навіть більшій, ніж Росія) – як технологічний, так і науковий – для розробки і, головне, виробництва таких засобів. Завдяки затребуваності цієї зброї на світовому ринку за роки незалежності вдалося не тільки зберегти, а й примножити радянську спадщину. Детальніше про це спеціально для Mind розповів військовий експерт та історик Михайло Жирохов.

З початком війни на Донбасі в України були непогані розробки і технології, які можуть при правильному векторі розвитку та інвестицій надати військовим сучасних технологій на рівні зарубіжних.

«Кольчуга-М». Станцію радіотехнічної розвідки, розроблену донецьким ВАТ «Топаз», можна назвати найяскравішим прикладом динамічного розвитку. Роботи над проектом почалися в 1993 році й завершилися в рекордно короткі терміни, в 1998-му, коли вона була прийнята як елемент ППО на озброєння ЗСУ. Принцип роботи «Кольчуги-М» заснований на пасивному відпрацюванні радіосигналу засобів радіолокації противника. На думку більшості фахівців, така технологія дозволяє звести нанівець встановлені на літаках і вертольотах елементи стелс-технологій (комплекс способів зниження помітності бойових машин у радіолокаційному, інфрачервоному та інших частинах спектра виявлення. – Mind). До того ж виявлені об'єкти не зможуть дізнатися про те, що вони знайдені, і, відповідно, вжити заходів чи виявити саму «Кольчугу-М».

Цифрове вимірювання донбаської війни
«Кольчуга»
Фото УНIАН

З 2000 року комплекс почали активно експортувати – в Китай, Туркменістан, Грузію і Ефіопію. До чотирьох комплексів було закуплено і для потреб української армії. Навесні 2014 року один такий комплекс був захоплений росіянами в Криму. Крім того, ще два комплекси стали російськими трофеями в травні-червні 2014-го, безпосередньо при окупації Донецька.

Влітку 2014 року наші спецслужби провели безпрецедентну за своїми масштабами операцію, коли буквально з-під носа сепаратистів з підприємства-виробника була вивезена документація і, що найголовніше, евакуйовані основні фахівці з сім'ями. У результаті вже у 2016 році в Запоріжжі вдалося не тільки відновити виробництво унікального комплексу, але й запустити модернізований варіант, який вже закуповується військовими.

«Мандат-Б1Е». У тому ж Донецьку випускався і комплекс перешкод засобам радіозв'язку, призначений для придушення наземних каналів зв'язку, а також постановки радіоперешкод як по частоті й часу, так і загороджувальних – у зоні 60 км по глибині і 90 км по фронту. Документація щодо комплексу теж була успішно вивезена з Донецька, і нині розгорнуто виробництво на тій самій «Іскрі» у Запоріжжі.

«Джеб». Бойові дії стали каталізатором появи нових засобів РЕБ, причому в «гонку озброєнь» включилися і приватні компанії. Так, у 2014 році на виставці озброєнь у польському місті Кельц компанія «Укрспецтехніка» представила комплекс наземної розвідки РЕБ «Джеб». Комплекс призначений для визначення, класифікації та ідентифікації наземних рухомих цілей, а також низьколітаючих високошвидкісних типу «вертоліт». Мало того, комплекс дозволяє проводити радіомоніторинг, радіоперехоплення, цілевказування на відстаннях до 12 км за допомогою РЛС міліметрового діапазону.

Цифрове вимірювання донбаської війни
«Джеб» на бронеавтомобiлi «Козак-2М.2»
Фото VoidWanderer/wikipedia.org

Практично відразу комплекс надійшов на озброєння Держприкордонслужби, причому в мобільному варіанті у вигляді установки на бронеавтомобіль «Тритон». Зрозуміло, кількість закуплених станцій не озвучується, але, судячи з фінансування проекту «Стіна», рахунок йде на десятки.

«Шилка». Війна на Донбасі поставила на порядок денний розробку абсолютно нових засобів РЕБ за тими напрямками, які в Україні не культивувалися зовсім. Мова про системи прикриття складів озброєнь від проникнення ударних безпілотників. Необхідність створення ланцюжків «виявлення – придушення – знищення» пов'язана з недавніми гучними підривами складів, в яких, принаймні в двох випадках, використовувалися безпілотні літальні апарати. Природно, що велика частина роботи є засекреченою. Однак сьогодні можна говорити, що завдяки зусиллям приватних компаній наразі вже працює комплекс, зав'язаний на ЗСУ-23-4 «Шилка».

Цифрове вимірювання донбаської війни
ЗСУ-23-4 «Шилка»
Фото Shutterstock

«Каштан-3М». Крім того, наші склади (особливо на прикордонних територіях) зараз масово отримують комплекси оптико-електронної протидії «Каштан-3М», який вже досить давно випускається у нас в країні і є вкрай ефективним засобом для захисту наземних об'єктів від високоточної зброї з лазерним наведенням – перш за все ракет і керованих авіабомб. Зрозуміло, що в світлі нової стратегічної ситуації наші військові «заточені» на протидію такій зброї російського виробництва.

Другий критично важливий напрям розвитку засобів РЕБ – нейтралізація безпілотників безпосередньо на полі бою. Як показав досвід війни на Донбасі, якщо зі знищенням досить великих апаратів російського виробництва наші засоби ППО навчилися боротися – свідченням чому є останні втрати російських «Орланів», то для знищення дрібних апаратів доводиться витрачати величезні матеріальні ресурси вогневого ураження, причому результат передбачити практично неможливо. Тому, озираючись на досвід західних армій, було прийнято рішення прийняти на озброєння комплекс РЕБ для придушення системи управління апарату.

Цифрове вимірювання донбаської війни
«Каштан-3М»
Фото Анатолiй Молодцов / autocentre.ua

«Буковель-АD». Можна сказати, що першою працюючий комплекс для виявлення і повного блокування каналів управління GPS / ГЛОНАСС викотила на фронт за власною ініціативою фірма «Проксімус», яка представила «Буковель-АD». Нині перший зразок активно використовується на одній з ділянок протистояння на Донбасі в окремому батальйоні РЕБ. За твердженням наших бійців, комплекс здатний ефективно працювати на відстані до 15 км. Визнанням заслуг розробників став той факт, що саме цю станцію наші військові використовують для державних випробувань нових зразків безпілотних апаратів. За деякими даними, у мобільному варіанті (з встановленням на позашляховик) нова система потрапила в держзамовлення, і масові закупівлі очікуються вже цього року.

Радіоелектронна рушниця. Цікавий зразок представила на виставці «Зброя та безпека – 2017» фірма «Укрспецтехніка». Це радіоелектронна рушниця для боротьби з БПЛА з дальністю дії до 2 км і автономністю у вісім годині. Виробники стверджують, що кругові антени пристрою дозволяють створити певний «купол» захисту від БПЛА над будь-яким об'єктом радіусом до 5 км. Хоча на етап військових випробувань цей зразок не вийшов, військові вже виявили велику зацікавленість в отриманні такого роду мобільної зброї.

Цифрове вимірювання війни на Донбасі
Радіоелектронна рушниця
Фото Укрспецтехнiка

«Гарант». Знову-таки, спираючись на досвід війни на Донбасі і локальних конфліктів останнього часу, у масове виробництво запущена система придушення радіоліній управління «Гарант». Її основне призначення – запобігання радіокерованого підриву мін і фугасів. Причому система досить компактна і може встановлюватися як на автомобілі, так і стаціонарно. Система випробувана в умовах бойових дій. Так, «Гарант» активно використовувався українським миротворчим контингентом в Іраку, і було декілька задокументованих випадків нейтралізації місця закладки радіокерованого фугасу.

«Омут». Крім сухопутних військ, засоби РЕБ активно впроваджуються також на флоті та в авіації. Тут варто відзначити систему радіоелектронного захисту літальних апаратів «Омут» від фірми «Радіонікс». Причому комплекс універсальний і включає в себе не тільки систему радіоелектронної розвідки, а й систему радіоелектронної протидії, що забезпечує високу ймовірність придушення засобів радіолокаційного виявлення і наведення зенітно-ракетних комплексів і головок самонаведення ракет класу «повітря – повітря». Детальних відомостей про цей комплексі немає, але є дані, що він включений до державної програми модернізації МіГ-29МУ2, яка запускається вже цього року на Львівському авіаремонтному заводі.

Тобто можна говорити про те, що Україна не лише на повну використовує радянську спадщину, а й активно розвиває такий перспективний і важливий напрямок, як засоби радіоелектронної боротьби і розвідки. Нинішні розробки як державних, так і приватних підприємств цього напрямку дозволяють говорити про те, що українська армія має можливість отримання і використання обладнання та озброєння на рівні світових зразків. Навіть більше, наш бойовий досвід безцінний у плані того, що жодна європейська армія не має польового досвіду протидії російській армії.

Цифрове вимірювання війни на Донбасі
«Омут»
Фото DR

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті